УЧАСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
до́ля «частина; талан»
псл. *doljа «частина», пов’язане з děliti «ділити»;
споріднене з лит. dalìs «частина», [dalia] «тс.; доля, щастя», dalýti «ділити», лтс. dala, [dalis] «частина», дінд. dalam «тс.; шматок, половина», dálati «тріскається, розривається», снн. tol, tolle «гілка, дюйм», свн. zol, zolle «колода, кляп, дюйм» (з *dlno-), лат. dolāre «обробляти, обтісувати»;
до семантики («частина» › «доля») пор. р. уде́л «доля», у́часть «тс.»;
р. бр. до́ля, др. доль, п. dola, ч. dola (з рос.), ст. dole, слц. dol’а, схв. ст. [дол(а)];
Фонетичні та словотвірні варіанти
безді́лля
безді́льний
бездо́лець
бездо́лля
бездо́льний
бездо́льник
до́лька
«(анат.) мигдалик; [ділянка поля ЛЧеркь, до́льник «вид тонічного вірша»
здо́льний
здо́льщина
знедо́лений
знедо́лити
недо́лець
«бездолець»
недо́ля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| до́ля | білоруська |
| dalam «тс.; шматок, половина» | давньоіндійська |
| доль | давньоруська |
| dolāre «обробляти, обтісувати» | латинська |
| dala | латиська |
| dalìs «частина» | литовська |
| dola | польська |
| *doljа «частина» | праслов’янська |
| уде́л «доля» | російська |
| до́ля | російська |
| дол (а)] | сербохорватська |
| zol | середньоверхньнімецька |
| tol | середньонижньонімецька |
| dol'а | словацька |
| dola (з рос.) | чеська |
| děliti «ділити» | ? |
| dalia «тс.; доля, щастя» | ? |
| dalýti «ділити» | ? |
| dalis «частина» | ? |
| dálati «тріскається, розривається» | ? |
| tolle «гілка, дюйм» | ? |
| zolle «колода, кляп, дюйм» (з *d$lno-) | ? |
| уде́л «доля» | ? |
| у́часть «тс.» | ? |
| dole | ? |
| дол (а)] | ? |
части́на
псл. čęstь;
укр. частина є новотвором української мови, що виник доданням суфікса -ин(а);
псл. čęstь «частина» розглядається як слов’янський новотвір;
зближується з čęstъ(jь), укр. ча́стий (Brückner 78; ЭССЯ 4, 107–108);
менш переконливе, хоч популярне, виведення слова від kǫsъ «кусень» (Фасмер IV 319; Преобр. II, вып. последний 54–55; Брандт РФВ 21, 215; Sławski I 121–122; Sł. prasł. II 194; Machek ESJČ 95; Schuster-Šewc 109; Moszyński PZJP 250; Младенов 679; Skok I 313–314; Bezlaj ESSJ I 79–80; Bern. I 155; Trautmann 116);
сумнівні також пов’язання (Pedersen Kelt. Gr. I 160) з гр. τένδω «обсмоктую, обгризаю» або з čędo «дитина», укр. заст. ча́до «тс.» (Мартûнов Сл.-герм. взаимод. 201–202), так само, як зближення (Черных II 375–376; Mikl. EW 32; Mikkola Ursl. Gr. III 40) з лат. scindō «розриваю, розколюю»;
р. часть «частина», бр. часць, часці́на, др. часть «частка; земельна ділянка; спадщина», п. część, ч. část, слц. čаst’, вл. čаsć, болг. м. част, схв. че̑ст, слн. čêst, стсл. чѧсть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
межичасти́чний
«молекулярний»
неу́часть
поча́сний
«частинний»
поча́сти
прича́сний
«причетний»
прича́сник
«учасник»
прича́ство
«участь»
суча́стка
«складова частина»
уча́сник
у́частка
«участь»
у́часть
части́нка
части́нний
части́ця
«частка»
частка
ча́стка
частко́вий
ча́стник
«розподілювач»
ча́сточка
«кожна з трьох кришечок хліба, що кидається в миску після похорон; частка св. дарів»
часточко́вий
часть
часть
чась
«частина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| часць | білоруська |
| част | болгарська |
| čаsć | верхньолужицька |
| τένδω «обсмоктую, обгризаю» | грецька |
| часть «частка; земельна ділянка; спадщина» | давньоруська |
| scindō «розриваю, розколюю» | латинська |
| част | македонська |
| część | польська |
| čęstь | праслов’янська |
| čęstь «частина» | праслов’янська |
| часть «частина» | російська |
| ст | сербохорватська |
| čаst' | словацька |
| čêst | словенська |
| чѧсть | старослов’янська |
| частина | українська |
| ча́стий | українська |
| ча́до «тс.» | українська |
| часці́на | українська |
| část | чеська |
| -ин(а) | ? |
| kǫsъ «кусень» | ? |
| čędo «дитина» | ? |
| ча́до «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України