УЦТИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
уцти́вий «чесний, сумлінний, добросовісний»
запозичення з чеської або словацької мови;
ч. uctivý «ввічливий, чемний», слц. úctivý «тс.» походять від ч. uctíti «вшанувати», слц. uctit’ «тс.», що є префіксальними утвореннями від ч. ctíti «шанувати, поважати», слц. ctit’ «тс.», з якими споріднене укр. честь;
р. учти́вый, п. uczciwy, [ućciwy, uściwy], болг. учти́в, схв. у̀чтивӣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
усьці́вей
«чесний»
уцти́вець
«порядна людина»
уцтивый
(ХVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| учти́в | болгарська |
| uczciwy | польська |
| ućciwy | польська |
| uściwy | польська |
| учти́вый | російська |
| у̀чтивӣ | сербохорватська |
| úctivý «тс.» | словацька |
| uctit' «тс.» | словацька |
| ctit' «тс.» | словацька |
| честь | українська |
| uctivý «ввічливий, чемний» | чеська |
| uctíti «вшанувати» | чеська |
| ctíti «шанувати, поважати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України