УХОРКАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

хо́ркати «хрипіти, говорити хриплим голосом»

псл.ъr̥kati;
утворення звуконаслідувального походження, чергуванням голосних пов’язане з xarkati;
пор. вигук хр, що імітує хрипіння, харчання;
р. хо́ркать, бр. [хо́ркаць], п. charkać, charczeć «харкати», ч. chrkati «кашляти», chrčeti, hrkotati, hrčeti, слц. hŕkat’, chrčat’ «хропти; хрипіти», нл. charchaś, charchnuś, болг. хъ́ркам «хропти; хрипіти; харкати», м. ’рка «хропти», схв. хр́кати, хра́кати, слн. hŕkati «хропти, кашляти», стсл. хракати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ухо́ркатися «захекатися, втомитися»
хо́ркавець «відкашлювання, покашлювання»
хо́рка́вий «хрипкий»
хо́ркало «тс.»
хоркота́вий «гаркавий»
хоркота́ти «гаркавити»
хоркотли́вий «тс.»
хорчи́вий «гидкий, бридкий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хо́ркаць білоруська
хъ́ркам «хропти; хрипіти; харкати» болгарська
'рка «хропти» македонська
charchaś нижньолужицька
charchnuś нижньолужицька
charkać «харкати» польська
charczeć «харкати» польська
праслов’янська
хо́ркать російська
хр́кати сербохорватська
hŕkat' «хропти; хрипіти» словацька
chrčat' «хропти; хрипіти» словацька
hŕkati «хропти, кашляти» словенська
хракати старослов’янська
хра́кати українська
chrkati «кашляти» чеська
chrčeti «кашляти» чеська
hrkotati «кашляти» чеська
hrčeti «кашляти» чеська
вигук ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України