УТІШНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ті́шити
псл. těšiti «тішити», пов’язане чергуванням голосних з tixъ «тихий» (букв. «утихомирювати»);
зіставляється з лит. taisýti «лагодити», лтс. tàisît «робити, виготовляти», tàisns «прямий»;
р. те́шить, бр. це́шыць, др. тѣшити, п. cieszyć, ч. těšit, слц. tešit’, вл. ćěšić «годувати дитину груддю», нл. śěšyć «тс.», болг. теша́ «тішити», м. теши, схв. те̏шити, слн. tеšíti «тс.», стсл. оутѣшити «утішити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непоті́шний
«невтішний»
поті́ха
потіша́ти
потіши́тель
«утішитель»
поті́шний
поті́шник
«розважальник; [утішитель Куз]»
поті́шувач
«утішитель; забавник»
ті́ха
«утіха»
ті́шильниця
«нянька; названа мати»
уті́ха
утіши́тель
уті́шка
уті́шний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| це́шыць | білоруська |
| теша́ «тішити» | болгарська |
| ćěšić «годувати дитину груддю» | верхньолужицька |
| тѣшити | давньоруська |
| tàisît «робити, виготовляти» | латиська |
| tàisns «прямий» | латиська |
| taisýti «лагодити» | литовська |
| теши | македонська |
| śěšyć «тс.» | нижньолужицька |
| cieszyć | польська |
| těšiti «тішити» | праслов’янська |
| tixъ «тихий» (букв. «утихомирювати») | праслов’янська |
| те́шить | російська |
| те̏шити | сербохорватська |
| tešit' | словацька |
| tеšíti «тс.» | словенська |
| оутѣшити «утішити» | старослов’янська |
| těšit | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України