УТІШНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

ті́шити

псл. těšiti «тішити», пов’язане чергуванням голосних з tixъ «тихий» (букв. «утихомирювати»);
зіставляється з лит. taisýti «лагодити», лтс. tàisît «робити, виготовляти», tàisns «прямий»;
р. те́шить, бр. це́шыць, др. тѣшити, п. cieszyć, ч. těšit, слц. tešit’, вл. ćěšić «годувати дитину груддю», нл. śěšyć «тс.», болг. теша́ «тішити», м. теши, схв. те̏шити, слн. tеšíti «тс.», стсл. оутѣшити «утішити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

непоті́шний «невтішний»
поті́ха
потіша́ти
потіши́тель «утішитель»
поті́шний
поті́шник «розважальник; [утішитель Куз]»
поті́шувач «утішитель; забавник»
ті́ха «утіха»
ті́шильниця «нянька; названа мати»
уті́ха
утіши́тель
уті́шка
уті́шний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
це́шыць білоруська
теша́ «тішити» болгарська
ćěšić «годувати дитину груддю» верхньолужицька
тѣшити давньоруська
tàisît «робити, виготовляти» латиська
tàisns «прямий» латиська
taisýti «лагодити» литовська
теши македонська
śěšyć «тс.» нижньолужицька
cieszyć польська
těšiti «тішити» праслов’янська
tixъ «тихий» (букв. «утихомирювати») праслов’янська
те́шить російська
те̏шити сербохорватська
tešit' словацька
tеšíti «тс.» словенська
оутѣшити «утішити» старослов’янська
těšit чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України