УТЮГУ — ЕТИМОЛОГІЯ

утю́г «праска; пристрій для вирівнювання ґрунтових доріг, полів; [(перен., ірон.) телепень Чаб]»

запозичення з тюркських мов;
пор. тур. ütü «утюг», ütülemek «утюжити», аз. γтγ «утюг», каз.-тат. Ѳте «тс.», каз. γтік, башк. γтек, джерелом яких є корінь öt-/üt- «проходити крізь, через, мимо»;
форми з кінцевим -г у російській мові могли виникнути під впливом плуг, круг тощо;
р. утю́г, бр. уцю́г (тех.), [вуцю́г], п. [uciuk], болг. юти́я, м. схв. (заст.) у̀тиja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вутю́г «праска»
отю́г «тс.»
утю́ження
утю́жильний
утю́жильник
утю́жити
утю́жка
утю́жний
утю́жник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
γтγ «утюг» азербайджанська
γтек башкирська
уцю́г (тех.) білоруська
вуцю́г білоруська
юти́я болгарська
γтік казахська
у̀тиja (заст.) македонська
uciuk польська
плуг російська
круг російська
утю́г російська
у̀тиja (заст.) сербохорватська
ütü «утюг» турецька
ütülemek «утюжити» турецька
Ѳте «тс.» ?

прас «прочухан»

очевидно, результат семантичної видозміни [прас] «праска»;
пор. р. утю́жить «бити, лупцювати», утворене від утю́г «праска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прасо́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
утю́жить «бити, лупцювати» російська
утю́г «праска» російська
прас «праска» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України