УТРУДНЕННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

труд «праця»

псл. trudъ «тс.»;
споріднене з лит. triũsas «робота, клопоти», triũsti «клопотатися», лтс. traûds «крихкий», свн. drōӡ «важка ноша; досада; трудність», дісл. þraut «важке завдання; утруднення; важке випробування», гот. us-þriutan «обтяжувати», двн. (bi)driozan «пригнічувати; утруднювати», urdrioz «досада», нвн. verdrіessen «сердити, дражнити», Verdruβ «досада», лат. trūdo «примушую; штовхаю», ірл. trot (‹ *trudno-) «спір», алб. treth (‹ *treu̯dō) «обрізую»;
іє. *tr-eu-d-/troud- «м’яти, тиснути, давити», похідне від *ter-/tr- «терти»;
початковим значенням псл. trudъ, очевидно, було «важка ноша, тягар»;
р. труд «праця, труд; [важка, затяжна хвороба]», бр. [труд] «праця», трудзі́ць «трудити», [трудава́ць] «важко народжувати», [труда́ць] «мучитись», др. трудъ «робота; турбота; страждання; хвороба; горе, сум», п. trud «зусилля; турбота, неспокій; втома», ч. trud «важка праця; зусилля; напруга; утруднення», слц. trud «сум; важка праця», болг. труд «праця, труд», м. труд «тс., зусилля», схв. тру̑д «праця; зусилля», слн. trúd «тс.», стсл. троудъ «страждання, мука, зусилля; боротьба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

затру́д «труд, зусилля»
на́труд «гній; пухлина»
натру́дні «найгірше»
не́труд «нероба»
нетру́жений «непрацьовитий Ж; нетрудовий»
при́трут «нарив на нозі між пальцями»
ростру́ди́ти «роздавити, наїхавши»
струдже́ний «втомлений»
труда́р
тру́джений
труди́ти «втомлювати, турбувати, непокоїти; [муляти]»
труди́тися
трудівли́вий
трудівни́к
трудівни́цтво «трудова повинність»
трудівни́цький
трудівни́чий
трудли́вий «працьовитий»
трудна́ція
трудне́нький
тру́дни́й «важкий; втомлений; тяжко хворий; [мертвий Нед]»
трудни́ти «утруднювати»
трудні́вки «труднощі, клопоти»
тру́дність
трудні́шати
трудні́ший
трудні́ще «важче»
трудно́та
тру́днощі
труднува́тий
трудню́щий
трудови́й
трудови́к «член політичної організації в Росії на початку ХХ в.»
трудови́тий «працьовитий»
трудо́вник «трудівник»
трудя́га
трудя́к
трудя́ка «тс.»
трудя́чий «працьовитий»
трудя́щий
тружда́тися «працювати, трудитися; [старатися]»
тружде́нний
тру́жений «трудящий, діловий»
тру́нний «стомлений»
тру́нькі «важко; годі»
утру́дли́вий «важкий, втомливий Нед»
утру́днений
утру́дненість
утру́днення
утрудни́ти
утру́днювати
утрудня́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
treth «обрізую» (‹ *treu̯dō) албанська
*treu̯dō албанська
труд «праця» білоруська
трудзі́ць «трудити» білоруська
трудава́ць «важко народжувати» білоруська
труда́ць «мучитись» білоруська
труд «праця, труд» болгарська
us-þriutan «обтяжувати» готська
urdrioz «досада» давньоверхньонімецька
(bi)driozan давньоверхньонімецька
þraut «важке завдання; утруднення; важке випробування» давньоісландська
трудъ «робота; турбота; страждання; хвороба; горе, сум» давньоруська
*tr-eu-d-/troud- «м’яти, тиснути, давити» індоєвропейська
*ter-/tr- «терти» індоєвропейська
trot «спір» (‹ *trudno-) ірландська
*trudno- ірландська
trūdo «примушую; штовхаю» латинська
traûds «крихкий» латиська
triũsas «робота, клопоти» литовська
triũsti «клопотатися» литовська
труд «тс., зусилля» македонська
verdrіessen «сердити, дражнити» нововерхньонімецька
Verdruβ «досада» нововерхньонімецька
trud «зусилля; турбота, неспокій; втома» польська
trudъ «тс.» праслов’янська
trudъ праслов’янська
труд «праця, труд; [важка, затяжна хвороба]» російська
тру̑д «праця; зусилля» сербохорватська
drōӡ «важка ноша; досада; трудність» середньоверхньнімецька
trud «сум; важка праця» словацька
trúd «тс.» словенська
троудъ «страждання, мука, зусилля; боротьба» старослов’янська
trud «важка праця; зусилля; напруга; утруднення» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України