УТРОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
у́тро «ранок»
певної етимології не має;
традиційно реконструюється псл. *jutro › *utro і зіставляється з лит. jaũ «вже», р. уже́ «тс.» (Bern. IF 10, 156; Meillet Åtudes 406; Brugmann Grundriss 2, 326; Младенов 657, проти Mikkola RS1 І 19);
за іншим поглядом, псл. *jutro з первісним значенням «час запрягати» пов’язували зі шв. [ökt] «тривалість роботи між однією їдою та іншою», норв. øykt (пгерм. *jаukіþô «запрягання»), дінд. yṓktram «вірьовка, підпруга», ав. уаōхǝδrа- «(військове) запрягання», далі з лат. jugum «ярмо», р. и́го (укр. і́го) «тс.»;
до семантики пор. гр. βουλῡτός «вечір», букв. «час розпрягання биків», дінд. samgavā «час перед обідом» (букв. «час, коли зганяють велику рогату худобу») (Schrader Reallexikon 1, 2);
псл. *jutro зіставляли також з лит. jautrùs «чутливий, пильний», лтс. jàutrs «веселий, бадьорий» (Machek ESJČ 229; Holub–Kop. 155; Holub–Lyer 224; Fraenkel Slavia 13, 13, проти Фасмер ІV 176);
на основі стсл. заоустра «на наступний ранок; завтра», п. ст. justrzenka (п. jutrzenka) «ранкова зірка, зоря», болг. [застра], м. застра «завтра, завтрашній день» реконструюється псл. *ustro, яке зіставляється з лит. aušrà, [aūštrà] «ранкова зоря, світанок», aũšti «світати», лтс. àustra «ранкова зоря», двн. ōstar «східний», лат. aurōra «ранкова зоря», дінд. uṣāḥ «тс.», що зводяться до іє. *aues-/aus- «світити, сяяти, горіти» (Младенов 657; Bern. I 462; Meillet Slavia 1, 198; Trautmann 19);
припускається також, що псл. *ustro виникло з *usro, зі вставним -t- після -s-, як у псл. sestra, ostrovъ (Mikl. EW 373);
існує припущення про паралельне існування псл. *us(t)ro «ранкова зоря» і *jutro «пора пробудження; початок нового дня» та про контамінацію цих форм ще в праслов’янську епоху;
псл. jutro зіставлялося також з гр. ἀυγή «блиск, денне світло», алб. agume «ранкова зоря» (Pedersen KZ 38, 311), з гот. ūhtwō «світанок» (Prellwitz ВВ 26, 324);
р. у́тро, бр. [у́тро], др. утро, п. jutro «завтрашній день; завтра», ч. jitro, слц. jutro, [jutre] «завтра», вл. jutro, нл. jutšo, полаб. jäutrü, болг. м. у́тро, схв. jу̏тро, слн. jútro, стсл. оутро, ютро;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обу́тритися
«наступити (про ранок)»
(безос.)
обу́трі́ти
«тс. Г; наступити (про день) Ж; зійти (про сонце) Г, Ж»
у́трешній
«ранковий»
у́тричком
у́трішній
«тс.»
у́тром
«ранком»
ютро
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
уаōхǝδrа- «(військове) запрягання» | авестійська |
agume «ранкова зоря» | албанська |
у́тро | білоруська |
застра | болгарська |
у́тро | болгарська |
jutro | верхньолужицька |
ūhtwō «світанок» | готська |
βουλῡτός «вечір» | грецька |
ἀυγή «блиск, денне світло» | грецька |
ōstar «східний» | давньоверхньонімецька |
yṓktram «вірьовка, підпруга» | давньоіндійська |
samgavā «час перед обідом» (букв. «час, коли зганяють велику рогату худобу») | давньоіндійська |
uṣāḥ «тс.» | давньоіндійська |
утро | давньоруська |
*aues-/aus- «світити, сяяти, горіти» | індоєвропейська |
jugum «ярмо» | латинська |
aurōra «ранкова зоря» | латинська |
jàutrs «веселий, бадьорий» | латиська |
àustra «ранкова зоря» | латиська |
jaũ «вже» | литовська |
jautrùs «чутливий, пильний» | литовська |
aušrà | литовська |
aūštrà «ранкова зоря, світанок» | литовська |
aũšti «світати» | литовська |
застра «завтра, завтрашній день» | македонська |
у́тро | македонська |
jutšo | нижньолужицька |
øykt (пгерм. *jаukіþô «запрягання») | норвезька |
jäutrü | полабська |
justrzenka «ранкова зірка, зоря» (п. jutrzenka) | польська |
justrzenka «ранкова зірка, зоря» (ст.) | польська |
jutro «завтрашній день; завтра» | польська |
*jutro | праслов’янська |
*ustro | праслов’янська |
*ustro | праслов’янська |
sestra | праслов’янська |
ostrovъ | праслов’янська |
*us(t)ro «ранкова зоря» | праслов’янська |
*jutro «пора пробудження; початок нового дня» | праслов’янська |
уже́ «тс.» | російська |
и́го «тс.» (укр. і́го) | російська |
у́тро | російська |
jу̏тро | сербохорватська |
jutro | словацька |
jutre «завтра» | словацька |
jútro | словенська |
заоустра «на наступний ранок; завтра» | старослов’янська |
оутро | старослов’янська |
ютро | старослов’янська |
jitro | чеська |
ökt «тривалість роботи між однією їдою та іншою» | шведська |
*jutro «час запрягати» | ? |
*jutro | ? |
jutro | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України