УТРОБ — ЕТИМОЛОГІЯ

утро́ба «внутрішня частина живота тіла людини або тварини; живіт, черево; [нутрощі Нед; (анат.) матка Нед; утроба матері Нед; дитина в зародку Г; пронос Г]»

псл. *ǫtroba;
суфіксальне утворення (суфікс -(о)bа, пор. хворо́ба) від *ǫtro «нутро», що споріднене з дінд. antrám «нутрощі», ántaras «внутрішній», antár «всередині, між», ав. antarа- «внутрішній», вірм. ǝnderk‛ (мн.);
далі пов’язане чергуванням голосних з гр. ἔντερον «нутрощі», дісл. iðrar (мн.) «тс.», двн. untar (нім. unter) «під; між; серед», лат. inter (‹‹enter) «між», interior «внутрішній», що зводяться до основи іє. *en-ter(o)- «внутрішній» від кореня іє. *en- «в; всередині»;
р. болг. м. утро́ба, бр. вантро́ба (з польської), [утро́бы] «нутрощі», [утро́бець] «пронос», др. утроба, п. wątroba «печінка», ч. слц. útroba, вл. wutroba «нутрощі, серце», нл. wutšoba, hutšoba «серце», схв. у̏троба «нутрощі», у̏тробица «печінка», слн. vọ́troba «нутрощі», стсл. ѫтроба;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вутроба
о́тріб «нутрощі»
отрі́бка «пронос»
отроба́ «тельбухи»
отро́ба «тс.»
у́трібки «нутрощі; вид страви»
утро́бний
утро́бно
Етимологічні відповідники

Слово Мова
antarа- «внутрішній» авестійська
вантро́ба (з польської) білоруська
утро́бы «нутрощі» білоруська
утро́бець «пронос» білоруська
утро́ба болгарська
wutroba «нутрощі, серце» верхньолужицька
ǝnderk' (мн.) вірменська
ἔντερον «нутрощі» грецька
untar «під; між; серед» (нім. unter) давньоверхньонімецька
antrám «нутрощі» давньоіндійська
ántaras «внутрішній» давньоіндійська
antár «всередині, між» давньоіндійська
iðrar «тс.» (мн.) давньоісландська
утроба давньоруська
*en-ter(o)- «внутрішній» індоєвропейська
inter «між» (‹‹enter) латинська
interior «внутрішній» латинська
утро́ба македонська
wutšoba «серце» нижньолужицька
hutšoba «серце» нижньолужицька
unter німецька
wątroba «печінка» польська
*ǫtroba праслов’янська
*ǫtro «нутро» праслов’янська
у̏троба «нутрощі» сербохорватська
у̏тробица «печінка» сербохорватська
útroba словацька
vọ́troba «нутрощі» словенська
ѫтроба старослов’янська
хворо́ба «нутро» українська
útroba чеська
утро́ба ?

тру́нок «шлунок, живіт»

неясне;
можливо, результат контамінації назв утро́ба і шлу́нок;
менш переконливе пов’язання (Німчук 339) з тру́нок «напій» або з давнім трути «перетравлювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

отру́нок «шлунок»
утру́нок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
утро́ба українська
шлу́нок українська
тру́нок «напій» українська
трути «перетравлювати» українська

утробашен «очиток їдкий, Sedum acre L.» (бот.)

у такому разі назву можна пояснити лікувальними властивостями рослини, яку широко застосовують у народній медицині для лікування різних внутрішніх хвороб;
можливо, пов’язане з утро́ба;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
утро́ба українська

утро́бник «плакун верболистий, Lythrum salicaria L.» (бот.)

похідне утворення від утро́ба;
назва пояснюється тим, що в народній медицині цю рослину використовують при різних внутрішніх хворобах;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
утро́ба українська

утро́бушка «вівсянка сіра, Emberiza calandra L.» (орн.)

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з утро́ба, хоч мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
утро́ба українська

я́три́ти «спричиняти запалення, біль, подразнення»

псл. jętriti (‹ *ętriti);
пов’язується (ЭССЯ 6, 71–72; Brückner 203; KZ 45, 49; Sławski I 541; Holub–Kop. 155; Holub–Lyer 224) із псл. *jętro (‹ *ętro) «печінка (‹ нутрощі)» (пор. укр. утро́ба);
менш прийнятне пояснення (Mikl. VGr. I 39; Fortunatov AfSlPh 11, 573; Брандт РФВ 22, 116; Pokorny 17; Moszyński JP 37/4, 298–299) як форми *intr-(iti) (з інфіксом і ступенем редукції) від кореня *aitr- «горіти», пор. лит. aitrùs «гіркий, терпкий, гострий» (Mikl. VGr. I 39; Bern. I 269–270);
з певними застереженнями приймаютьcя обидва тлумачення (Schuster-Šewc 457–458);
пов’язання з незбереженим праслов’янським відповідником н. Eiter «гній» (Mаtzenauer LF 8, 34–35; Machek ESJČ 229–230) сумнівне;
бр. раз’я́трыць «роз’ятрити», п. jątrzyć «ятрити; дратувати», ч. jitřiti, ст. jietřiti, слц. jatrit’ «тс.», вл. jětřić so «ятритися, гноїтися», нл. jětśiś se «тс.», схв. [jе́трити] «боліти; набрякати», стсл. обѧтрити «розпалити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ятра́ «почервоніння і висипка на шкірі»
ятри́стий «той, що легко ятриться»
я́три́тися «не загоюватися (про рану); гноїтися»
ятри́ця «рана, яка не загоюється»
ятрі́ти «палати, горіти, яскраво світити»
ятря́ний «сповнений пристрасті, палкий; великий (про вогонь)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
раз'я́трыць «роз’ятрити» білоруська
jětřić so «ятритися, гноїтися» верхньолужицька
aitrùs «гіркий, терпкий, гострий» литовська
jětśiś se «тс.» нижньолужицька
Eiter «гній» німецька
jątrzyć «ятрити; дратувати» польська
jętriti (‹ *ętriti) праслов’янська
*ętriti праслов’янська
*jętro «печінка (‹ нутрощі)» (‹ *ętro)(пор. укр. утро́ба) праслов’янська
*ętro праслов’янська
*aitr- «горіти» (з інфіксом і ступенем редукції) праслов’янська
*intr-(iti) праслов’янська
jе́трити «боліти; набрякати» сербохорватська
jatrit' «тс.» словацька
обѧтрити «розпалити» старослов’янська
утро́ба українська
jitřiti чеська
jietřiti (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України