УТРИЧІ — ЕТИМОЛОГІЯ
три́чі «три рази»
очевидно, псл. *trejьtji, що утворилося поєднанням основи числівника tri- (*tre-) з іменною формою *jьtjь «хід» від дієслова jьti «йти» (Німчук Пр. XIII діал. н. 122–123; ЭССЯ 5, 193), подібно до того, як -šьdy у семантично тотожних dъvašьdy «двічі», trišьdy «тричі» пов’язується з дієприкметником šьdъ (від xoditi «ходити»);
р. [тро́ичи, три́дчи], бр. тро́йчы, [трэ́йчы];
Фонетичні та словотвірні варіанти
тре́йки
тре́йчи
тре́чи
«тс.»
три́чи
утри́чі
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тро́йчы | білоруська |
| трэ́йчы | білоруська |
| *trejьtji | праслов’янська |
| *jьtjь «хід» (*tre-) | праслов’янська |
| jьti «йти» | праслов’янська |
| dъvašьdy «двічі» | праслов’янська |
| trišьdy «тричі» | праслов’янська |
| tri- | праслов’янська |
| *tre- | праслов’янська |
| -šьdy | праслов’янська |
| šьdъ | праслов’янська |
| xoditi | праслов’янська |
| тро́ичи | російська |
| три́дчи | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України