УТОРОПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

похідне утворення від основи дієслова [торо́пити] «підганяти», [торопитися] «поспішати»;

щодо розвитку інтелектуального значення від первісного, пов’язаного з швидким рухом, пор. би́стрий, метки́й, спри́тний;

пор. також лит. tãrpti «досягати успіхів, процвітати»;

твердження про відсутність зв’язку з торопи́ть (Горяев 295) позбавлене підстав;

р. расторо́пный, бр. растаро́пны, п. roztropny;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане із шу́пити «тямити, знати»;

пор. у семантичному плані то́роп «поспіх» і уторо́пати «розібратися, збагнути»;

бр. [шу́пкі] «кмітливий, розумний, здогадливий», [шу́патлівый] «здогадливий», п. [szubaty] «жвавий, рухливий, спритний, хвацький, цікавий»;