УТИЛЬНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ути́ль «відходи, речі, непридатні до вживання і використовувані як вторинна сировина»
запозичення з російської мови;
р. ути́ль є субстантивним утворенням на основі латинського прикметника ūtilis «корисний, потрібний» (пор. фр. utile «(щось) корисне»);
висловлювалось припущення, що слово утворилося в результаті скорочення складного утильсырьё, в основі якого лежить словосполучення утилизи́рованное сырьё або утилиза́ция сырья́;
бр. уты́ль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ути́льний
ути́льник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уты́ль | білоруська |
| ūtilis «корисний, потрібний» (пор. фр. utile «(щось) | латинська |
| ути́ль «корисний, потрібний» (пор. фр. utile «(щось) | російська |
| утильсырьё | російська |
| utile | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України