УСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

уста́ «губи, рот»

без розширювача цей корінь представлений у лат. ōs «рот; береги», дінд. ā́h- «рот», ірл. ā «тс.»;
споріднене з прус. austo «рот», лит. áušinti «даремно балакати», лтс. aušāt «балакати», auša «балакун», дінд. ṓṣṭhaḥ «губа», ав. aošta- «губа», лат. ausculum «ротик», що зводяться до кореня іє. *ōus-/ǝus- «рот, устя» з розширювачем -t-;
псл. usta (мн.) (‹ іє. *ǝusta «губа»);
р. уста́, бр. ву́сны, [вуста] «губи», др. уста, п. usta, ч. слц. ústa, вл. wusta, нл. husta, полаб. vaustă, vaistā, болг. уста́, м. уста, схв. у́ста, слн. ústa, стсл. оуста;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вуста «тс.»
піду́сти́ти
піду́стливий «підбурювальний, підбурюючий»
підуща́ти «підбурювати»
у́сний
у́сно
устеня́та
у́стка
у́стне
у́стний
у́стні «губи»
у́стній
у́стонька
у́стоньки
у́сточка
у́сточки
Етимологічні відповідники

Слово Мова
aošta- «губа» авестійська
ву́сны білоруська
вуста «губи» білоруська
уста́ болгарська
wusta верхньолужицька
ā́h- «рот» давньоіндійська
ṓṣṭhaḥ «губа» давньоіндійська
уста давньоруська
*ōus-/ǝus- «рот, устя» індоєвропейська
ā «тс.» ірландська
ōs «рот; береги» латинська
ausculum «ротик» латинська
aušāt «балакати» латиська
auša «балакун» латиська
áušinti «даремно балакати» литовська
уста македонська
husta нижньолужицька
vaustă полабська
vaistā полабська
usta польська
usta (мн.)(‹ іє. *ǝusta «губа») праслов’янська
austo «рот» прусська
уста́ російська
у́ста сербохорватська
ústa словацька
ústa словенська
оуста старослов’янська
ústa чеська

у́стя «гирло; (спец.) вихідний отвір чого-небудь»

похідне утворення від псл. usta, пор. лат. ostium «устя», яке відповідає псл. ustьje, а також лит. úоstаs «гавань», лтс. uosta «тс.»;
псл. ustьje «устя»;
р. у́стье, бр. ву́сце, др. устие, вустие «устя ріки, отвір, край», п. ujście, uście, ч. ústí, слц. ústie, болг. у́стие, м. устие, схв. у̏шће, слн. ústje;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вусте́нок «стінка у верші Мо; у рибальській верші менший конус, що входить у більший Г»
ву́стє
ву́сті «передня частина печі, челюсті» (мн.)
ву́стя
усте́нка «вузенький вхід у кітець (загороду з очерету для вилову риби)»
усте́нок «вузький вхід у загін для овець Нед; вхід у вершу Мо»
у́стє «гирло»
устня
устцє
у́сть «тс.»
у́стьє
у́стячко (бот.)
у́сця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ву́сце білоруська
у́стие болгарська
устие давньоруська
вустие «устя ріки, отвір, край» давньоруська
ostium «устя» латинська
uosta «тс.» латиська
úоstаs «гавань» литовська
устие македонська
ujście польська
uście польська
usta праслов’янська
ustьje праслов’янська
ustьje «устя» праслов’янська
у́стье російська
у̏шће сербохорватська
ústie словацька
ústje словенська
ústí чеська

ві́стє «жіночий статевий орган»

очевидно, результат видозміни форми *устя «тс.» (пор. п. uście «отвір піхви, orificium vaginae») під впливом дієслова увійти́ (пор. [ві́йстя] «вхід»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
устя «тс.» (пор. п. uście «отвір піхви, orificium vaginae») ?
увійти́ (пор. [ві́йстя] «вхід»). ?

Усти́м (особове ім’я)

сгр. ’Jουστι˜νος походить від лат. Justīnus, утвореного від justus «справедливий»;
через посередництво грецької мови запозичене з латинської;
р. Усти́н, Усти́м, Усти́на, бр. Усці́н, розм. Юсты́н, др. Юстинъ, цсл. Иоустинъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Ву́стя
Вута́нька
Уста́й
Усти́мко
Усти́монько
Усти́мочко
Усти́н
Усти́на
Усти́нка
Усти́нонька
У́стя
Устя́н
Юсти́м
Юсти́н
Юсти́на
Юсти́нка
Юсти́нонька
Юсти́ночка
Ю́стя
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Усці́н білоруська
Юсты́н (розм.) білоруська
Юстинъ давньоруська
Justīnus латинська
justus «справедливий» латинська
Усти́н російська
Усти́м російська
Усти́на російська
'Jουστι˜νος середньогрецька
Иоустинъ церковнослов’янська

уци́нок «конусоподібний отвір у ятері, куди заходить риба Берл; частина кітця, в якому затримується зловлена риба Мо»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з укр. [усте́нок] «хитро сплетений вхід у вершу, в який риба може зайти, а вийти не може» Мо, [вустенок] «стінка у верші Мо; у рибальській верші менший конус, що входить у більший Г, Чаб», [усте́нка] «вузенький вхід у кітець (загороду з очерету для вилову риби)» Дз, спорідненими з у́стя «гирло; вихідний отвір чого-небудь»;
р. [усы́нок] «рибальське знаряддя», бр. [уце́нак, усёнак] «вхід у риболовну снасть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вци́нок «частина кітця (рибальської загороди), в якій затримується зловлена риба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
уце́нак білоруська
усёнак «вхід у риболовну снасть» білоруська
усы́нок «рибальське знаряддя» російська
усте́нок «хитро сплетений вхід у вершу, в який риба може зайти, а вийти не може» українська
вустенок «стінка у верші Мо; у рибальській верші менший конус, що входить у більший Г, Чаб» українська
усте́нка «вузенький вхід у кітець (загороду з очерету для вилову риби)» українська
у́стя «гирло; вихідний отвір чого-небудь» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України