УСТЬЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
губа́ «затока»
запозичення з російської мови;
р. губа́, бр. губа́ «тс.» походить від др. губа «затока», що, мабуть, є результатом видозміни значення губа «рот, уста» подібно до п. ст. gęba «гирло річки», др. устье;
пор. лтс. gumbs «затока, бухта», повʼязуване з gumba «пухлина, зморшка»;
менш переконливе повʼязання (Berп. I 360; Преобр. І 132, 166; Карский РФВ 47, 166– 167; Шанский ЭСРЯ І 4, 191) з р. губи́ть, сугу́бый з припущенням первісного значення «складка, вигин»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| губа́ «тс.» | білоруська |
| губа «затока» | давньоруська |
| устье | давньоруська |
| gumbs «затока, бухта» | латиська |
| gęba «гирло річки» | польська |
| губа́ | російська |
| губи́ть | російська |
| губа «рот, уста» | ? |
| gęba «гирло річки» | ? |
| gumbs «затока, бухта» | ? |
| gumba «пухлина, зморшка» | ? |
| сугу́бый «складка, вигин» | ? |
у́стя «гирло; (спец.) вихідний отвір чого-небудь»
псл. ustьje «устя»;
похідне утворення від псл. usta, пор. лат. ostium «устя», яке відповідає псл. ustьje, а також лит. úоstаs «гавань», лтс. uosta «тс.»;
р. у́стье, бр. ву́сце, др. устие, вустие «устя ріки, отвір, край», п. ujście, uście, ч. ústí, слц. ústie, болг. у́стие, м. устие, схв. у̏шће, слн. ústje;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вусте́нок
«стінка у верші Мо; у рибальській верші менший конус, що входить у більший Г»
ву́стє
ву́сті
«передня частина печі, челюсті»
(мн.)
ву́стя
усте́нка
«вузенький вхід у кітець (загороду з очерету для вилову риби)»
усте́нок
«вузький вхід у загін для овець Нед; вхід у вершу Мо»
у́стє
«гирло»
устня
устцє
у́сть
«тс.»
у́стьє
у́стячко
(бот.)
у́сця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ву́сце | білоруська |
| у́стие | болгарська |
| устие | давньоруська |
| вустие «устя ріки, отвір, край» | давньоруська |
| ostium «устя» | латинська |
| uosta «тс.» | латиська |
| úоstаs «гавань» | литовська |
| устие | македонська |
| ujście | польська |
| uście | польська |
| ustьje «устя» | праслов’янська |
| usta | праслов’янська |
| ustьje | праслов’янська |
| у́стье | російська |
| у̏шће | сербохорватська |
| ústie | словацька |
| ústje | словенська |
| ústí | чеська |
у́стячко «отвір між клітинами в шкірці листя рослин, через який відбувається випаровування вологи та обмін газами» (бот.)
можливо, як і бр. ву́сцейка, калька російського наукового терміна у́стьице «тс.», що є похідним від у́стье;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ву́сцейка | білоруська |
| у́стьице «тс.» | російська |
| у́стье | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України