УСТРИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
у́стри́ця «їстівний морський молюск»
запозичення з російської мови;
р. у́стрица «тс.» виникло під впливом форм на -ица типу я́щерица, мокри́ца з давнішого устерс, устерса, мн. у́стерсы, запозиченого із західноєвропейських мов, можливо, з гол. oester «устриця» (мн. oesters), пор. також нн. ûster, іт. óstrica «тс.», джерелом яких через лат. ostreum є гр. ὄστρειον, ὄστρεον «молюск, раковина»;
бр. ву́стрыца, п. ostryga, ч. ústřice, слц. ustrica, вл. нл. wustrica, схв. о̀стрига, слн. ostríga;
Фонетичні та словотвірні варіанти
у́стри́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ву́стрыца | білоруська |
| wustrica | верхньолужицька |
| oester «устриця» (мн. oesters) | голландська |
| ὄστρειον | грецька |
| ὄστρεον «молюск, раковина» | грецька |
| óstrica «тс.» | італійська |
| ostreum | латинська |
| wustrica | нижньолужицька |
| ûster | нижньонімецька |
| ostryga | польська |
| у́стрица «тс.» | російська |
| я́щерица | російська |
| мокри́ца | російська |
| устерс | російська |
| устерса | російська |
| о̀стрига | сербохорватська |
| ustrica | словацька |
| ostríga | словенська |
| ústřice | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України