УРУТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
уру́ть «водопериця, Myriophyllum L.» (бот.)
неясне;
можливо, пов’язане з ру́та (див.);
р. уру́ть «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
урут
«водопериця кільчаста, Myriophyllum verticillatum L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уру́ть «тс.» | російська |
| ру́та | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України