УРОЧЕННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
уро́к «завдання; навчальна робота; навчальне заняття; певний проміжок часу; (заст.) робота, визначена для виконання на певний час; (перен.) висновок, логічний підсумок чого-небудь, що має значення в майбутньому; [пристріт Бі, чаклування Нед]»
псл. urokъ;
утворене за допомогою префікса u- від кореня rok-/rek-, який виступає в укр. ректи́, проро́к;
укр. уро́к «пристріт; чаклування» і подібні значення в інших слов’янських мовах відбивають давню віру слов’ян у магію слова;
р. уро́к «навчальна година; учбове завдання; (заст.) робота, задана на певний час; повчання; щось повчальне; (заст.) зурочення, чаклування», уро́чить «псувати недобрим поглядом», бр. уро́к «чари», др. урокъ «умова; угода; призначення, правило; податок, штраф; строк, визначений час», п. urok «чари; пристріт; зурочення; угода; (перен.) чарівність», ч. úrok «чари; хвороби; податок», слц. úrek, болг. уро́к «урок», у́ро́ци (мн.) «чаклування; пристріт», м. урок «пристріт», схв. у̀рок «тс.», слн. urо̀k «зурочення; хвороба внаслідок зурочення», стсл. оурочьнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
врок
«пристріт»
вро́чення
«тс.»
вро́чити
«тс.»
уро́ки
«наслання хвороби кому-небудь поглядом СУМ; пристріт Бі; хвороба або випадок, спричинені чаклуванням Нед»
(мн.)
уро́че
«чари; привабливість; чаклування, ворожба»
уро́чення
«уроки»
уро́ченьки
«уроки»
(зменш.)
уро́чи́на
«уроки; пристріт»
уро́чи́ти
«зурочити Бі, Нед; знеславлювати Нед; зачаровувати, причаровувати Нед»
уро́чища
«уроки; пристріт»
(мн.)
уро́чище
«урок; пристріт»
(збільш.)
уро́чний
«встановлений за певними умовами; визначений»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уро́к «чари» | білоруська |
| уро́к «урок» | болгарська |
| у́ро́ци «чаклування; пристріт» (мн.) | болгарська |
| урокъ «умова; угода; призначення, правило; податок, штраф; строк, визначений час» | давньоруська |
| урок «пристріт» | македонська |
| urok «чари; пристріт; зурочення; угода; (перен.) чарівність» | польська |
| urokъ | праслов’янська |
| уро́к «навчальна година; учбове завдання; (заст.) робота, задана на певний час; повчання; щось повчальне; (заст.) зурочення, чаклування» | російська |
| уро́чить «псувати недобрим поглядом» | російська |
| у̀рок «тс.» | сербохорватська |
| úrek | словацька |
| urо̀k «зурочення; хвороба внаслідок зурочення» | словенська |
| оурочьнъ | старослов’янська |
| ректи́ | українська |
| проро́к | українська |
| уро́к «пристріт; чаклування» | українська |
| úrok «чари; хвороби; податок» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України