УРНОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
у́рна «посудина для зберігання праху померлого; скринька для таємного голосування; посудина для сміття»
запозичене з латинської мови, можливо, через посередництво французької (пор. фр. urne, звідки н. Urne);
лат. urna (‹ *urcnā) «посудина; ваза; урна для праху; виборча урна» пов’язане з лат. ūrceus «глечик; жбан», яке певної етимології не має;
припускається запозичення з семітських мов;
р. бр. болг. у́рна, п. ч. слц. urna, схв. у̑рна, слн. úrna;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| у́рна | білоруська |
| у́рна | болгарська |
| urna «посудина; ваза; урна для праху; виборча урна» (‹ *urcnā) | латинська |
| ūrceus «глечик; жбан» | латинська |
| Urne | німецька |
| urna | польська |
| у́рна | російська |
| у̑рна | сербохорватська |
| urna | словацька |
| úrna | словенська |
| urne | французька |
| urna | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України