УРЛЬОП — ЕТИМОЛОГІЯ
у́рльо́п «відпустка»
через посередництво польської мови запозичене із середньоверхньонімецької;
свн. urloup, urlop, urlob «дозвіл» (двн. urloup(b), н. Urlaub «тс.») пов’язане з дієсловом свн. erlouben (двн. irloubōn) «дозволяти», спорідненим з дфриз. orlof, orlef «тс.»;
розвиток семантики слова відбувався в напрямку спеціалізації («дозвіл» → «дозвіл підлеглому піти геть» → «звільнення від роботи на певний час»);
бр. [урлёп, у́рлеп] «відпустка, відпочинок», п. urlop, urlob «тс.», ч. urlaub «відпустка», слц. urlaub, urláb, слн. úrlavb «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
урльо́пник
«солдат у відпустці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| урлёп | білоруська |
| у́рлеп «відпустка, відпочинок» | білоруська |
| urloup(b) | давньоверхньонімецька |
| irloubōn | давньоверхньонімецька |
| orlof | давньофризька |
| orlef «тс.» | давньофризька |
| Urlaub «тс.» | німецька |
| urlop «тс.» | польська |
| urlob «тс.» | польська |
| urloup | середньоверхньнімецька |
| urlop | середньоверхньнімецька |
| urlob «дозвіл» (двн. urloup(b) | середньоверхньнімецька |
| erlouben «дозволяти» (двн. irloubōn) | середньоверхньнімецька |
| urlaub | словацька |
| urláb | словацька |
| úrlavb «тс.» | словенська |
| urlaub «відпустка» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України