УРИЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

видозмінене запозичення з польської мови;

п. urynał «нічний горщик; (ст.) посудина, що вживалася лікарями для аналізу сечі» походить від слат. ūrīnālis «сечовий», повʼязаного з ūrīna «сеча»;

пор. р. заст. ури́льник «нічний горщик», ури́нник «тс.»;

форма українського слова може пояснюватися як фонетичними причинами – діалектною появою г перед початковим голосним і гіперичною заміною ненаголошеного у звуком о (відштовхування від «укання»), так і семантичними – зближенням із словами горня́, го́рщик і под;