УРАГАННЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
урага́н «вітер великої руйнівної сили»
запозичення з французької мови;
фр. ouragan «тс.» походить від ісп. huracán «тс.», джерелом якого є hurakán «тс.» (з таїно, мови антильських туземців), що зводиться до hunraken (з мови майя), букв. «одноногий велетень», далі «злий дух» → «ураган»;
висловлювалося також припущення про запозичення з тюркських мов, пор. тюрк. urauan «той, що разить, вражає» (Дмитриев ЛС III 45), проти Трубачев (Фасмер–Трубачев IV 166);
р. бр. болг. урага́н, п. huragan, ч. uragán, hurikán, orkán, м. ураган, схв. ура̀га̄н, о̀рка̄н, слн. uragán, orkán;
Фонетичні та словотвірні варіанти
урага́нний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| урага́н | білоруська |
| урага́н | болгарська |
| huracán «тс.» | іспанська |
| hurakán «тс.» (з таїно, мови антильських туземців) | іспанська |
| hunraken «злий дух» | іспанська |
| ураган | македонська |
| huragan | польська |
| урага́н | російська |
| ура̀га̄н | сербохорватська |
| о̀рка̄н | сербохорватська |
| uragán | словенська |
| orkán | словенська |
| urauan «той, що разить, вражає» | тюркські |
| ouragan «тс.» | французька |
| uragán | чеська |
| hurikán | чеська |
| orkán | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України