УПОРАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
по́рати «виконуючи хатню роботу або займаючись господарською справою, давати лад, порядок; доглядати; мити, переодягати, годувати»
псл. [porati (sę), parati sę];
загальноприйнятого пояснення не має;
зіставляється з лат. paro «готую» (Machek ESJČ 434), виводиться від псл. porа «пора, час» (Brückner 395, 431), пов’язується з р. [пори́ть] «товстіти, гладшати, збільшуватися; допомагати», спо́рый «успішний» (Schuster-Šewc 1134), з псл. *perti «іти, просуватися», гот. двн. fahran «тс.» (Трубачев С.-луж. сб. 168);
р. [по́рать] «робити», [по́раться] «займатися господарством, куховарити», п. [porać] «обробляти, орати (поле)», parać się «клопотатися; займатися (чимось); доглядати (щось); крутитися, кидатися; [поспішати]», ч. párati se «возитися (з кимось); [займатися (чимось)]», вл. [porać] «робити; пускати в рух; спонукати», нл. poraś «тс.», poraś se «рушати; рухатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запо́рати
«справитися з роботою коло чогось; обробити або засіяти (землю)»
напо́рати
«заготовити яку-небудь кількість чогось; заподіяти; натворити чого-небудь»
порани́на
«прибирання; куховарення, господарські турботи»
по́ранка
«прибирання, куховарство»
по́ратися
«виконувати хатню роботу, займатись господарськими справами»
спо́рати
упо́рати
«прибрати, закінчити, з’їсти»
упо́ратися
«закінчити (роботу)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| porać «робити; пускати в рух; спонукати» | верхньолужицька |
| fahran «тс.» | готська |
| по́раться «займатися господарством, куховарити» | грецька |
| fahran «тс.» | давньоверхньонімецька |
| paro «готую» | латинська |
| poraś «тс.»«рушати; рухатися» | нижньолужицька |
| poraś se «тс.»«рушати; рухатися» | нижньолужицька |
| porać «обробляти, орати (поле)»«клопотатися; займатися (чимось); доглядати (щось); крутитися, кидатися; [поспішати]» | польська |
| parać się «обробляти, орати (поле)»«клопотатися; займатися (чимось); доглядати (щось); крутитися, кидатися; [поспішати]» | польська |
| porati sę (sę), parati sę] | праслов’янська |
| porа «пора, час» | праслов’янська |
| *perti «іти, просуватися» | праслов’янська |
| пори́ть «товстіти, гладшати, збільшуватися; допомагати» | російська |
| спо́рый «успішний» | російська |
| по́рать «робити» | російська |
| párati se «возитися (з кимось); [займатися (чимось)]» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України