УНІСОН — ЕТИМОЛОГІЯ
унісо́н «одночасне звучання двох або кількох звуків»
запозичення з італійської мови;
іт. unisono «однозвучне» походить від слат. ūnisonus «однозвучний», складного утворення з основ лат. ūnus «один», спорідненого з укр. [и́ний] «інший», і sonus «звук»;
р. болг. унисо́н, бр. унісо́н, п. ч. слц. unisono, схв. унѝсоно, слн. únisóno;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| унісо́н | білоруська |
| унисо́н | болгарська |
| unisono «однозвучне» | італійська |
| ūnus «один» | латинська |
| sonus «звук» | латинська |
| unisono | польська |
| унисо́н | російська |
| унѝсоно | сербохорватська |
| ūnisonus «однозвучний» | середньолатинська |
| unisono | словацька |
| únisóno | словенська |
| и́ний «інший» | українська |
| unisono | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України