УНІВЕРСАЛІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

універса́л «документ, що мав характер маніфесту в середньовічній Польщі та Україні; грамота українських гетьманів ХVII ст.; звернення Центральної Ради 1917--1918 pp. до українського народу» (іст.)

запозичення з польської мови;
п. uniwersał походить від словосполучення лат. (litterae) universales «(листи) загальні», з якими польський король звертався до народу;
р. универса́л, бр. універса́л;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ниверса́л
ніверса́л
уневерса́л
универза́л
универса́л
Етимологічні відповідники

Слово Мова
універса́л білоруська
universales «(листи) загальні» (litterae) латинська
uniwersał польська
универса́л російська

універса́льний «всеосяжний, різнобічний, загальний»

запозичення з латинської мови;
лат. ūniversālіs «загальний, такий, що належить усім» походить від ūniversus «весь, цілий, загальний», що є складним утворенням з основ слів ūnus «один», спорідненого з псл. *іnъ «один», укр. [и́ний] «інший», і versus, дієприкметника від vertere «вертіти, крутити», що відповідає псл. *vьr̥těti, укр. верті́ти;
р. универса́льный, бр. універса́льны, п. uniwersalny, ч. univerzální, слц. univerzаlný, болг. универса́лен, м. универза́лен, схв. у̏ниверза̄лан, слн. univerzálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти

универса́льний
універза́льний «тс.»
універса́л «людина різнобічних знань і навичок; вид інструменту»
універсаліза́ція
універсалі́зм
універса́льно
Етимологічні відповідники

Слово Мова
універса́льны білоруська
универса́лен болгарська
ūniversālіs «загальний, такий, що належить усім» латинська
ūniversus «весь, цілий, загальний» латинська
vertere «вертіти, крутити» латинська
versus латинська
универза́лен македонська
uniwersalny польська
*іnъ «один» праслов’янська
*v<SUP>ь</SUP>r̥těti праслов’янська
универса́льный російська
у̏ниверза̄лан сербохорватська
univerzаlný словацька
univerzálen словенська
и́ний «інший» українська
верті́ти українська
univerzální чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України