УНІАТСЬКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
у́нія «об’єднання православної церкви з католицькою; об’єднання держав; назва міжнародних адміністративних союзів»
через посередництво польської мови запозичене з народної латини;
нар.-лат. ūniō «єдність» зводиться до лат. ūnus «один», спорідненого з гр. οἰνός «одне очко на гральній кості», гот. ains, двн. eins «один», дірл. óin, лит. víenas «один, єдиний; хтось», прус. ains «тс.», псл. inъ «один, сам», укр. оди́н;
р. болг. у́ния, бр. у́нія, п. unia, ч. unie, слц. únia, м. униjа, схв. у̀ниjа, слн. uníja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зунія́тити
уни́т
«уніат»
уни́та
«тс.»
уни́цтво
«уніатська віра»
уни́цький
уніа́т
уніа́тство
уніа́тський
уні́т
«уніат»
уні́та
«тс.»
унія́р
«федераліст»
унія́рний
унія́т
«уніат»
унія́тський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| у́нія | білоруська |
| у́ния | болгарська |
| ains | готська |
| οἰνός «одне очко на гральній кості» | грецька |
| eins «один» | давньоверхньонімецька |
| óin | давньоірландська |
| ūnus «один» | латинська |
| víenas «один, єдиний; хтось» | литовська |
| униjа | македонська |
| ūniō «єдність» | народнолатинська |
| unia | польська |
| inъ «один, сам» | праслов’янська |
| ains «тс.» | прусська |
| у́ния | російська |
| у̀ниjа | сербохорватська |
| únia | словацька |
| uníja | словенська |
| оди́н | українська |
| unie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України