УЛЬТРАМАРИНОВИМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ультрамари́н «мінеральна яскраво-синя фарба»
запозичене, очевидно, через посередництво західноєвропейських мов (н. Ultramarin, англ. ultramarine) з іспанської;
ісп. ultramarino «заморський» походить від слат. ultrāmarīnus «ультрамарин», утвореного з основ лат. ultrā- «по той бік» і mare «море», marīnus «морський»;
назва мотивується тим, що ляпіс, з якого виготовлялася ця фарба, завозився з-за моря, з Азії;
р. ультрамари́н, бр. ультрамары́н, п. ultramaryna, ч. слц. слн. ultramarín, болг. ултрамари́н, схв. ултрамарин;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ультрамари́новий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ultramarine | англійська |
| ультрамары́н | білоруська |
| ултрамари́н | болгарська |
| ultramarino «заморський» | іспанська |
| mare «море» | латинська |
| marīnus «морський» | латинська |
| Ultramarin | німецька |
| ultramaryna | польська |
| ультрамари́н | російська |
| ултрамарин | сербохорватська |
| ultrāmarīnus «ультрамарин» | середньолатинська |
| ultramarín | словацька |
| ultramarín | словенська |
| ultramarín | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України