УЛАСОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

Влас

через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Βλάσιος, очевидно, походить від лат. Blasius, яке виникло на підставі прикметника blaesus «заїкуватий, шепелявий», що, в свою чергу, походить від етимологічно неясного гр. βλαισός «скривлений назовні, кривоногий»;
зіставлення з ім’ям бога Волоса (Ljapunov AfSlPh 9, 315 та ін.), як і виведення від гр. βλάξ «в’ялий, неповороткий, тупий» (Петровский 79), було помилковим;
р. болг. Влас, Вла́сий, бр. Влас, Ула́с, [Авла́с], п. Błażej, ч. слц. Blažej, стсл. Власии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Вла́сій
Вла́сїй (1627)
Ула́с
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Влас білоруська
Влас болгарська
Βλάσιος грецька
βλαισός «скривлений назовні, кривоногий» грецька
βλάξ «в’ялий, неповороткий, тупий» грецька
Blasius латинська
Błażej польська
Влас російська
Blažej словацька
Власии старослов’янська
Вла́сий українська
Ула́с українська
Авла́с українська
Blažej чеська
blaesus «заїкуватий, шепелявий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України