УЛАНСЬКІ — ЕТИМОЛОГІЯ
у́ла́н «(у царській і деяких іноземних арміях) солдат або офіцер легкої кінноти»
через посередництво російської, польської та німецької запозичене з тюркських мов;
пор. тур. кипч. аз. oolan «юнак, хлопець»;
існує припущення (Фасмер–Трубачев IV 158; Holub–Lyer 199) про походження слова від монг. ulän «червоний», ulagan «тс.» (за кольором одягу монгольської кінноти);
р. бр. болг. ула́н, п. ułan, hułan, ч. hulán, слц. ulán, схв. улан, слн. ulánec;
Фонетичні та словотвірні варіанти
улане́нко
«син улана»
улани́к
улани́н
«один улан»
ула́нів
ула́нка
«мундир та головний убір в уланів»
(заст.)
ула́нський
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
oolan «юнак, хлопець» | азербайджанська |
ула́н | білоруська |
ула́н | болгарська |
oolan «юнак, хлопець» | кипчацька |
ulän «червоний» | монгольська |
ulagan «тс.» (за кольором одягу монгольської кінноти) | монгольська |
ułan | польська |
hułan | польська |
ула́н | російська |
улан | сербохорватська |
ulán | словацька |
ulánec | словенська |
oolan «юнак, хлопець» | турецька |
hulán | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України