УЗЛЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ву́зол
псл. *(v)ǫzьlъ, споріднене з vęzati «в’язати», з іншим вокалізмом кореня;
р. у́зел, [у́зол], бр. ву́зел, др. узълъ, узолъ, п. węzeł, ч. uzel, слц. uzol, полаб. vǫzål, вл. wuzoł, болг. въ́зел, [въ́нзел], м. возел, схв. узао, слн. vôzel;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вузла́стий
вузла́тий
ву́злик
вузликува́тий
вузли́стий
вузлови́й
вузлува́тий
заву́злити
«зав’язати вузлом»
у́зол
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ву́зел | білоруська |
въ́зел | болгарська |
wuzoł | верхньолужицька |
узълъ | давньоруська |
возел | македонська |
vǫzål | полабська |
węzeł | польська |
*(v)ǫzьlъ | праслов’янська |
у́зел | російська |
узао | сербохорватська |
uzol | словацька |
vôzel | словенська |
у́зол | українська |
узолъ | українська |
въ́нзел | українська |
uzel | чеська |
vęzati «в’язати» | ? |
у́зич «вид коралів, Melitaea» (зоол.)
неясне, можливо, штучне термінологічне утворення від кореня уз-, наявного у слові [у́зол] «вузол», як часткова калька н. Knotenkoralle, складного слова, в якому перший компонент Knoten «вузол»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Knotenkoralle | німецька |
Knoten «вузол» | німецька |
у́зол «вузол» | українська |
у́злич «вид моху, Bryum Dill.» (бот.)
похідне утворення від [у́зол] «вузол»;
можливо, штучний термін, утворений як часткова калька н. Knotenmoos «тс.», у якому перший компонент Knoten «вузол» при другому Moos «мох»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Knotenmoos «тс.» | німецька |
Knoten «вузол» | німецька |
Moos «мох» | німецька |
у́зол «вузол» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України