УЗДЕЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ
вузда́
псл. uzda;
утворене, очевидно, від кореня слова us-ta шляхом приєднання кореня da- (іє. *dhē- «класти»);
отже, первісне значення – «вкладене в рот»;
компонент uz- тлумачиться й інакше – як тотожний з ву́хо, лит. àusis «вухо» (Būga RR II 463) або з псл. vǫz-, vęz- «в’язати» (Откупщиков 139– 140; Горяев 385);
менш переконливим є зіставлення (Brückner 597) з коренем ū- (псл. *vъz-ūti «взути»), поширеним, нібито, суфіксом -zda, як у ї-зда́;
р. узда́, бр. вузда́, др. узда, п. ч. слц. uzda, вл. wuzda, нл. huzda, полаб. väuzda;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вузде́ла
«вудила»
вузде́чка
заузда́ти
«загнуздати»
недо́уздок
узда́
уздени́ця
«недоуздок»
узде́чка
уздіни́ця
«тс.»
уздра́
«вузда»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вузда́ | білоруська |
| wuzda | верхньолужицька |
| узда | давньоруська |
| àusis «вухо» | литовська |
| huzda | нижньолужицька |
| väuzda | полабська |
| uzda | польська |
| uzda | праслов’янська |
| vǫz- | праслов’янська |
| узда́ | російська |
| uzda | словацька |
| uzda | чеська |
| da- (іє. *dhē- «класти») | ? |
| ву́хо | ? |
| vęz- «в’язати» | ? |
| ū- (псл. *vъz-ūti «взути») | ? |
| -zda | ? |
| ї-зда́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України