УЗДЕЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ

вузда́

псл. uzda;
утворене, очевидно, від кореня слова us-ta шляхом приєднання кореня da- (іє. *dhē- «класти»);
отже, первісне значення – «вкладене в рот»;
компонент uz- тлумачиться й інакше – як тотожний з ву́хо, лит. àusis «вухо» (Būga RR II 463) або з псл. vǫz-, vęz- «в’язати» (Откупщиков 139– 140; Горяев 385);
менш переконливим є зіставлення (Brückner 597) з коренем ū- (псл. *vъz-ūti «взути»), поширеним, нібито, суфіксом -zda, як у ї-зда́;
р. узда́, бр. вузда́, др. узда, п. ч. слц. uzda, вл. wuzda, нл. huzda, полаб. väuzda;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вузде́ла «вудила»
вузде́чка
заузда́ти «загнуздати»
недо́уздок
узда́
уздени́ця «недоуздок»
узде́чка
уздіни́ця «тс.»
уздра́ «вузда»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вузда́ білоруська
wuzda верхньолужицька
узда давньоруська
àusis «вухо» литовська
huzda нижньолужицька
väuzda полабська
uzda польська
uzda праслов’янська
vǫz- праслов’янська
узда́ російська
uzda словацька
uzda чеська
da- (іє. *dhē- «класти») ?
ву́хо ?
vęz- «в’язати» ?
ū- (псл. *vъz-ūti «взути») ?
-zda ?
ї-зда́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України