УЗБЕЦЬКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
узбе́к «представник народу, що становить основне населення Узбекистану» (мн. узбе́ки; жін. р. узбе́чка)
запозичення з тюркських мов;
тур. чаг. özbäk «узбек», чаг. також «прямий, чесний, хоробрий; ім’я монгольського хана XIV ст.»;
р. бр. болг. узбе́к, п. ч. Uzbek, м. Узбек, схв. Узбек;
Фонетичні та словотвірні варіанти
узбе́цький
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| узбе́к | білоруська |
| узбе́к | болгарська |
| Узбек | македонська |
| Uzbek | польська |
| узбе́к | російська |
| Узбек | сербохорватська |
| özbäk «узбек» | турецька |
| özbäk «узбек» | чагатайська |
| Uzbek | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України