УЖИЩЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

вужва́ «ланцюг, який з’єднує колішню з плугом; дерев’яна закрутка»

псл. (v)ǫže (‹*vonzjo-) «тс.», пов’язане з (ѵ)ǫzьlъ «вузол», vęzati «в’язати»;
р. [у́же] «вірьовка», [ужи́ще] «тс., зав’язка», бр. [вужоўка] «зав’язка з лози чи берези в тині», вужы́шча «вірьовка», др. уже «мотузка, ланцюг», полаб. vǫze «мотузка», болг. въже́, схв. ýже, слн. vóže «тс.», стсл. ѫже «тс., ланцюг»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ву́жва «кільце ланцюга»
вуже́вець «кільце, петля на кінці воловода»
вуже́вка «мотузка, сплетена з лози Ж; гнучка тичина Me»
вужі́вка «мотузка з лози»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вужоўка «зав’язка з лози чи берези в тині» білоруська
въже́ болгарська
уже «мотузка, ланцюг» давньоруська
vǫze «мотузка» полабська
у́же «вірьовка» російська
ýже сербохорватська
vóže «тс.» словенська
ѫже «тс., ланцюг» старослов’янська
ужи́ще «тс., зав’язка» українська
вужы́шча «вірьовка» українська
vęzati «в’язати» ?

у́жва́ «мотузка з пруття, лози або дуба Г, Нед; мотузка з гнучкого пруття Кур; велике дерев’яне кільце, яким з’єднуються між собою плуг і колісня Г; кільце зі скручених гілок смереки для люшні, огорожі; кільце, за яке чіпляють гряділь; кільце зі скручених гілок, яким зв’язують драбину з люшнею О»

утворення від псл. *ǫžе «ужва», паралельного до *vǫžе «вужва» (‹ *vonzjo-), які пов’язані з *(v)ǫzьlъ «вузол», vęzati;
р. [у́же] «вірьовка», [ужи́ще] «тс., зав’язка», схв. у̀же «тс.», стсл. ѫжє «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ужба «ужва»
у́жви «вірьовки в гойдалці»
уже́вка «ужва Нед; капиця Мо»
ужи́вка «мотузка»
ужи́вки «мотузки»
у́жик «дерев’яна закрутка для скріплення чого-небудь»
ужи́сько «мотузка для ув’язування сіна на возі»
ужи́ще «мотузка Г, Нед; мотузка, якою прив’язують рубель; товста мотузка; стара товста мотузка; довга товста мотузка О»
ужі́вка «вужівка»
ужі́лка «тс.»
у́жо́в «ужва»
ужо́вка «мотузка О; мотузка з гнучкого пруття Кур; дерев’яна закрутка для скріплення чого-небудь Л; кільце з гілок ліщини О»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*ǫžе «ужва» праслов’янська
*vǫžе «вужва» (‹ *vonzjo-) праслов’янська
*(v)ǫzьlъ «вузол» праслов’янська
vęzati праслов’янська
у́же «вірьовка» російська
ужи́ще «тс., зав’язка» російська
у̀же «тс.» сербохорватська
ѫжє «тс.» старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України