УД — ЕТИМОЛОГІЯ
удму́рт «представник угро-фінської народності»
як самоназва народу удму́рт є складним словом, утвореним зі слів удм. уд (назва племені) нез’ясованого походження і мурт «людина; чужий, незнайомий; [чоловік; наречений]», спорідненого з комі морт «людина», ерз. мокш. мирде «людина; чоловік», що виводяться з праформи *mertä, запозиченої з іранських мов, пор. перс. murd (märd) «чоловік», ав. marǝta «людина»;
первісне значення слова «людина з племені уд»;
р. бр. удму́рт, п. Udmurta, ч. слц. Udmurt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| marǝta «людина» | авестійська |
| удму́рт | білоруська |
| мирде «людина; чоловік» | ерзянська |
| морт «людина» | комі-зирянська |
| мирде «людина; чоловік» | мокшанська |
| murd «чоловік» (märd) | перська |
| Udmurta | польська |
| удму́рт | російська |
| Udmurt | словацька |
| уд «людина; чужий, незнайомий; [чоловік; наречений]» (назва племені) | удмуртська |
| мурт «людина; чужий, незнайомий; [чоловік; наречений]» (назва племені) | удмуртська |
| удму́рт | українська |
| Udmurt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України