УГУРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
угу́рний «упертий, норовистий, зухвалий СУМ, Г, Нед; непривітний, грубий, упертий Г, О»
очевидно, фонетичний варіант первісного [огу́рний], що виник унаслідок асиміляції початкового о – у;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгу́рний
вгу́рно
угу́рно
угуря́ти
«гордувати; бути впертим, зухвалим»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
огу́рний | українська |
угу́зний «непривітний, грубий»
не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення, що виникло в результаті контамінації слів [угу́рний] «упертий, зухвалий; непривітний, грубий» і гу́зно «зад»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
угу́рний «упертий, зухвалий; непривітний, грубий» | українська |
гу́зно «зад» | українська |
ує́мний «негативний»
префіксальне утворення, паралельне до від’є́мний «тс.»;
префікс у-, очевидно, за зразком слів типу убо́гий «бідний», [угу́рний] «упертий, зухвалий» тощо;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
від'є́мний «тс.» | українська |
убо́гий «бідний» | українська |
угу́рний «упертий, зухвалий» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України