УГУРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

угу́рний «упертий, норовистий, зухвалий СУМ, Г, Нед; непривітний, грубий, упертий Г, О»

очевидно, фонетичний варіант первісного [огу́рний], що виник унаслідок асиміляції початкового оу;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вгу́рний
вгу́рно
угу́рно
угуря́ти «гордувати; бути впертим, зухвалим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
огу́рний українська

угу́зний «непривітний, грубий»

не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення, що виникло в результаті контамінації слів [угу́рний] «упертий, зухвалий; непривітний, грубий» і гу́зно «зад»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
угу́рний «упертий, зухвалий; непривітний, грубий» українська
гу́зно «зад» українська

ує́мний «негативний»

префіксальне утворення, паралельне до від’є́мний «тс.»;
префікс у-, очевидно, за зразком слів типу убо́гий «бідний», [угу́рний] «упертий, зухвалий» тощо;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
від'є́мний «тс.» українська
убо́гий «бідний» українська
угу́рний «упертий, зухвалий» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України