УГОРКОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
уго́рка «сорт сливи, Prunus domestica L.»
похідне утворення від етнічної назви уго́рець;
назву слив дано за походженням сорту;
пор. також укр. венге́рка «тс.» від венге́рець, р. венге́рка «тс.» від венгр, п. węgierka «сорт яблук; сорт слив» від Węgier;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уго́рки
«тс.»
(мн.)
уго́рська сли́ва
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| węgierka «сорт яблук; сорт слив» | польська |
| Węgier | польська |
| венге́рка «тс.» | російська |
| венгр | російська |
| уго́рець | українська |
| венге́рка «тс.» | українська |
| венге́рець | українська |
уго́рка «сорт безостої пшениці, Triticum vulgare L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, похідне від уго́рець, тобто «сорт пшениці, що походить з Угорщини», пор. [татарка] «сорт твердої пшениці, Triticum durum Desf.» Mak, пшени́ця по́льська «Triticum polonicum L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уго́рець | українська |
| татарка «сорт твердої пшениці, Triticum durum Desf.» | українська |
огіро́к «Cucumis sativus L.» (бот.)
запозичення із середньогрецької мови;
сгр. ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) «тс.») загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого пов’язується з гр. ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині – πέπων буквально «спілий»), утвореним за допомогою заперечного ἄ -відὥρα «час, рік, день, пора», спорідненого з гот. jer «рік», двн. jār, нвн. Jahr «тс.», укр. я́рий, ярови́й;
гр. ἀγγούρι(ον) вважається також (Machek Jm. rostl. 227; Кluge–Mitzka 277; Klein 654) запозиченням зі східних мов (перс. angārah «кавун», angūr «гроно, виноград»);
зі слов’янських мов запозичено в балтійські (лит. agur̃kas, agurkė˜lis, лтс. agurķis, gur̂ķis) і германські (нвн. Gurke, [agurke], гол. a(u)gurk, дат. agurk, шв. gurka «тс.», англ. gherkin «солоний огірок»);
р. огуре́ц, [огуро́к], бр. агуро́к, др. огурець, п. ogórek, ст. ogurek, ogorek, ogórka, ч. okurka, [okurek, ogurek, oharek, oharka, ohar], слц. uhorka, [uharka, uherka, ugorka, uhorok], вл. korka (можливо, з нім. або ч., Kluge–Mitzka 277), нл. gurka, схв. [вугорек, угорак, угорка], слн. [ogûrеk];
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгурецъ
(XVIII ст.)
вогіро́к
гіро́к
говіро́к
гоїри́ння
«огудина огірків»
гоїро́к
«тс.»
гу́рки́
«огірки»
гуркови́ннє
«гудина огірків»
гуркові́ннє
«тс.»
гуро́к
«огірок»
гуро́чковий
(про колір)
гуро́чник
«гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
гуро́шник
«тс.»
жаб'ячі
«бобівник, Menyanthes trifoliata L.»
о́гиро́к
«огірок»
огірко́вий
огіро́чки
«вид гаївки»
огіро́чний
огіро́чник
«юшка, зварена із солоними огірками»
огірчи́ння
«стебла огірків»
огорок
«огірок»
огурець
огурка
огурок
«тс.»
огуро́чнік
«гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
огурчина
«якась рослина»
угіро́к
«огірок; рід вишивки»
хірок
«огірок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gherkin «солоний огірок» | англійська |
| агуро́к | білоруська |
| korka (можливо, з нім. або ч., Kluge--Mitzka 277) | верхньолужицька |
| jer «рік» | готська |
| ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині -- πέπων буквально «спілий») | грецька |
| ἀγγούρι(ον) | грецька |
| jār | давньоверхньонімецька |
| огурець | давньоруська |
| agurk | датська |
| gurka | нижньолужицька |
| Jahr «тс.» | нововерхньонімецька |
| ogórek | польська |
| огуре́ц | російська |
| вугорек | сербохорватська |
| ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) | середньогрецька |
| uhorka | словацька |
| ogûrеk | словенська |
| я́рий | українська |
| огуро́к | українська |
| okurek | українська |
| ogurek | українська |
| oharek | українська |
| oharka | українська |
| ohar | українська |
| uharka | українська |
| uherka | українська |
| ugorka | українська |
| uhorok | українська |
| угорак | українська |
| угорка | українська |
| okurka | чеська |
| gurka «тс.» | шведська |
| -відὥρα «час, рік, день, пора» | ? |
| ярови́й | ? |
| ogurek | ? |
| ogorek | ? |
| ogórka | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України