УВІЧЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
уві́чли́вий «чемний»
очевидно, похідне утворення від [уві́ч] «наяву, в очі», [ввіч] «тс.»;
можливо, спочатку означало «той, хто (завжди) перед очима» з подальшим семантичним розвитком «люб’язний, ласкавий, привітний, запобігливий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вві́чли́вий
вві́чливо
вічли́вий
«тс.»
уві́чливо
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уві́ч «наяву, в очі» | українська |
| ввіч «тс.» | українська |
увівне́нький «ввічливий»
не зовсім ясне;
можливо, результат контамінації слів уві́чливенький від уві́чливий та увива́тися (біля кого) «догоджати (кому)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уві́чливенький «догоджати (кому)» (біля кого) | українська |
| уві́чливий | українська |
| увива́тися | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України