УВІРИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
уві́ритися «набриднути, обриднути, надокучити, остогиднути; допекти»
не зовсім ясне;
можливо, результат семантичного розвитку уві́ритися «довіритися, переконатися», що є префіксальним утворенням від ві́ра;
бр. [увера́цца] «чіплятися, набридати причіпками», [уве́рыцца] «остогиднути, надокучити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ввіря́тися
«докучати»
увіра́тися
«допікати, набридати»
уві́ристий
«настирливий, надокучливий»
уві́ря́тися
«набридати, докучати Г, Бі; важко даватися комусь Нед»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| увера́цца «чіплятися, набридати причіпками» | білоруська |
| уве́рыцца «остогиднути, надокучити» | білоруська |
| уві́ритися «довіритися, переконатися» | українська |
| ві́ра | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України