УВЕСЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
весь
псл. ѵьsь‹ *ѵьхъ;
споріднене з лит. vìsas «весь, цілий», лтс. viss, прус. wissa- «тс.», дінд. viṣu «в різні (в усі) боки», ví- «роз-, в усі боки» (при дієсловах, що означають випромінювання, поширення світла тощо), viśva «кожний, весь», ав. дперс. vīspa- «тс.»;
іє. *ui (*dui) «два»;
виводилось також (Mikkola Studi baltici І933 III 132) від основи із значенням «виводити» (пор. лит. veisti «виводити, розводити», veĩslė «порода, виводок», veislùs «плодотворний» тощо);
пов’язувалось (Machek ESJČ 685–686) із псл. vьsь «село»;
р. весь, бр. уве́сь, др. вьсь, весь, п. ст. wszy, ч. ves, вл. wšon, нл. wšón, болг. все, вcu, м. сиот, сите, схв. сȁв, заст. вȁс, слн. vès, стсл. вьсь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ввесь
ве́ський
все
всень
все́нький
вся
зо́всі
«зовсім»
зо́всі́м
уве́сь
усе́
усе́й
усе́нький
уся́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vīspa- «тс.» | авестійська |
| уве́сь | білоруська |
| все | болгарська |
| wšon | верхньолужицька |
| viṣu «в різні (в усі) боки» | давньоіндійська |
| vīspa- «тс.» | давньоперська |
| вьсь | давньоруська |
| *ui «два» (*d$ui) | індоєвропейська |
| viss | латиська |
| vìsas «весь, цілий» | литовська |
| сиот | македонська |
| wšón | нижньолужицька |
| wszy | польська |
| ѵьsь | праслов’янська |
| vьsь «село» | праслов’янська |
| wissa- «тс.» | прусська |
| весь | російська |
| сȁв | сербохорватська |
| vès | словенська |
| вьсь | старослов’янська |
| весь | українська |
| вcu | українська |
| сите | українська |
| ves | чеська |
| ví- «роз-, в усі боки» (при дієсловах, що означають випромінювання, поширення світла тощо) | ? |
| viśva «кожний, весь» | ? |
| значенням «виводити» (пор. лит. veisti «виводити, розводити», veĩslė «порода, виводок», veislùs «плодотворний» тощо) | ? |
| wszy | ? |
| вȁс | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України