УВЕРТЮРА — ЕТИМОЛОГІЯ
увертю́ра «оркестровий вступ до опери, балету, кінофільму тощо; оркестровий концертний твір»
запозичення з французької мови;
фр. ouverture «відкриття; початок» походить від нар.-лат. *opertura, пов’язаного з лат. apertūra «отвір», aperīre «відкривати, відхиляти»;
р. болг. увертю́ра, бр. уверцю́ра, п. uwertura, ч. ouvertura, слц. ouvertúra, вл. uwertira, м. увертира, схв. уверти́ра, слн. uvertúra;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уверцю́ра | білоруська |
| увертю́ра | болгарська |
| uwertira | верхньолужицька |
| apertūra «отвір» | латинська |
| aperīre «відкривати, відхиляти» | латинська |
| увертира | македонська |
| *opertura | народнолатинська |
| uwertura | польська |
| увертю́ра | російська |
| уверти́ра | сербохорватська |
| ouvertúra | словацька |
| uvertúra | словенська |
| ouverture «відкриття; початок» | французька |
| ouvertura | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України