ТІСНУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
тісни́й «непросторий; вузький; [бідний, злиденний Нед]»
псл. *těsknъ «вузький, тісний», пов’язане чергуванням голосних з tiskati «тискати»;
зіставляється також (Machek ESJČ 641; LP 5, 1955, 69–70) з гр. στενός «вузький, тісний» з припущенням на слов’янському ґрунті метатези приголосних і подовження голосного е;
р. те́сный, бр. цесны, др. тѣснъ, п. ciasny, ч. těsný, слц. tesný, вл. ćěsny, нл. śěsny, болг. м. те́сен, схв. те́сан, слн. têsen, стсл. тѣснъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
затісни́й
заті́снювати
затісня́ти
по́тісний
«тіснуватий»
притісний
«бідний, незаможний»
стісня́ч
«конденсатор»
тісна́к
«бідняк»
тісни́на
тісни́ти
тісні́шати
тісно́та́
тіснува́тий
тісня́ва
тісня́к
«бідняк»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цесны | білоруська |
| те́сен | болгарська |
| ćěsny | верхньолужицька |
| στενός «вузький, тісний» | грецька |
| тѣснъ | давньоруська |
| те́сен | македонська |
| śěsny | нижньолужицька |
| ciasny | польська |
| *těsknъ «вузький, тісний» | праслов’янська |
| tiskati «тискати» | праслов’янська |
| те́сный | російська |
| те́сан | сербохорватська |
| tesný | словацька |
| têsen | словенська |
| тѣснъ | старослов’янська |
| těsný | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України