ТЮКНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тю (вигук здивування, розчарування, насмішки; крик при переслідуванні звіра на полюванні; крик на людину, що зробила дурницю)
афективні утворення, результати фонематизації первісних вигуків;
р. тю (вигук для цькування собаками), тю́кать «цькувати», бр. цюга́ (вигук для цькування собаками), цюга́каць «тюкати», п. [tiuj-ha] (вигук для відлякування вовків);
Фонетичні та словотвірні варіанти
затю́каний
затю́кати
натюга́кати
«вилаяти, вичитати»
тє
тєге́
тєге-ге́
тюгі́
тюгі-гі́
тюго́
тюго-го́
«тс.»
тюгу́
«тс.»
тюгу-гу́
(вигук здивування)
тюй
(вигук для вираження здивування і для відгону вовків)
тю́кати
«говорити, кричати тю; [нав’язливо умовляти, переконувати Нед]»
тю́ки
(у виразі [підняти на т.] «почати глузувати, насміхатися» Чаб)
тю́кнути
тютю́
тютю́кати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цюга́ (вигук для цькування собаками) | білоруська |
| цюга́каць «тюкати» | білоруська |
| tiuj-ha (вигук для відлякування вовків) | польська |
| тю (вигук для цькування собаками) | російська |
| тю́кать «цькувати» | російська |
тю́кати «бити, стукати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до ту́кати «стукати»;
можливе походження від вигуків тюк, цюк;
р. тю́кать «злегка стукати, ударяти», тю́кнуть «рубонути сокирою», бр. цюк (виг.), цю́каць «рубати (сокирою); довбати (гострим)», п. ciukać «ударяти чимсь гострим, злегка стукати», ч. t’ukati «стукати», t’ukat si (з ким) «чокатися», слц. d’ugat’ «тс.», t’ukat’ «цокати (про годинник); друкувати (на машинці)», болг. чу́кам «стукати, ударяти; колоти, дробити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тюк
(виг.)
тю́кнути
«стукнути»
цюк
«тс.»
цю́кати
«тс.; рубати, тесати»
цюкнути
«тс.; рубонути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цюк (виг.) | білоруська |
| цю́каць «рубати (сокирою); довбати (гострим)» | білоруська |
| чу́кам «стукати, ударяти; колоти, дробити» | болгарська |
| ciukać «ударяти чимсь гострим, злегка стукати» | польська |
| тю́кать «злегка стукати, ударяти» | російська |
| тю́кнуть «рубонути сокирою» | російська |
| d'ugat' «тс.»«цокати (про годинник); друкувати (на машинці)» | словацька |
| t'ukat' «тс.»«цокати (про годинник); друкувати (на машинці)» | словацька |
| ту́кати «стукати» | українська |
| тюк | українська |
| цюк | українська |
| t'ukati «стукати»«чокатися» (з ким) | чеська |
| t'ukat si «стукати»«чокатися» (з ким) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України