ТЮГ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гутю́ (вигук, яким цькують вовка)
неясне;
можливо, повʼязане з р. ату́ (вигук, яким цькують зайця);
зустрічається також із зворотним порядком складів тюгу́ (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
тю
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ату́ (вигук, яким цькують зайця) | російська |
тюгу́ (пор.). | ? |
тю (вигук здивування, розчарування, насмішки; крик при переслідуванні звіра на полюванні; крик на людину, що зробила дурницю)
афективні утворення, результати фонематизації первісних вигуків;
р. тю (вигук для цькування собаками), тю́кать «цькувати», бр. цюга́ (вигук для цькування собаками), цюга́каць «тюкати», п. [tiuj-ha] (вигук для відлякування вовків);
Фонетичні та словотвірні варіанти
затю́каний
затю́кати
натюга́кати
«вилаяти, вичитати»
тє
тєге́
тєге-ге́
тюгі́
тюгі-гі́
тюго́
тюго-го́
«тс.»
тюгу́
«тс.»
тюгу-гу́
(вигук здивування)
тюй
(вигук для вираження здивування і для відгону вовків)
тю́кати
«говорити, кричати тю; [нав’язливо умовляти, переконувати Нед]»
тю́ки
(у виразі [підняти на т.] «почати глузувати, насміхатися» Чаб)
тю́кнути
тютю́
тютю́кати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цюга́ (вигук для цькування собаками) | білоруська |
цюга́каць «тюкати» | білоруська |
tiuj-ha (вигук для відлякування вовків) | польська |
тю (вигук для цькування собаками) | російська |
тю́кать «цькувати» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України