ТЮБИК — ЕТИМОЛОГІЯ
тю́бик «м’яка трубочка, вміст якої добувають видавлюванням»
запозичення з французької мови;
фр. tube «трубка, тюбик» походить від лат. tubus «труба, трубка», пов’язаного з tuba «труба», що не має певної етимології;
р. тю́бик, бр. цю́бік, п. tuba, tubka, ч. слц. tuba, tubička, вл. tuba, болг. ту́ба, ту́бичка, м. туба, схв. ту̏ба, слн. túba;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ту́бик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цю́бік | білоруська |
| ту́ба | болгарська |
| ту́бичка | болгарська |
| tuba | верхньолужицька |
| tubus «труба, трубка» | латинська |
| tuba «труба» | латинська |
| туба | македонська |
| tuba | польська |
| tubka | польська |
| тю́бик | російська |
| ту̏ба | сербохорватська |
| tuba | словацька |
| tubička | словацька |
| túba | словенська |
| tube «трубка, тюбик» | французька |
| tuba | чеська |
| tubička | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України