ТЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тю (вигук здивування, розчарування, насмішки; крик при переслідуванні звіра на полюванні; крик на людину, що зробила дурницю)
афективні утворення, результати фонематизації первісних вигуків;
р. тю (вигук для цькування собаками), тю́кать «цькувати», бр. цюга́ (вигук для цькування собаками), цюга́каць «тюкати», п. [tiuj-ha] (вигук для відлякування вовків);
Фонетичні та словотвірні варіанти
затю́каний
затю́кати
натюга́кати
«вилаяти, вичитати»
тє
тєге́
тєге-ге́
тюгі́
тюгі-гі́
тюго́
тюго-го́
«тс.»
тюгу́
«тс.»
тюгу-гу́
(вигук здивування)
тюй
(вигук для вираження здивування і для відгону вовків)
тю́кати
«говорити, кричати тю; [нав’язливо умовляти, переконувати Нед]»
тю́ки
(у виразі [підняти на т.] «почати глузувати, насміхатися» Чаб)
тю́кнути
тютю́
тютю́кати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цюга́ (вигук для цькування собаками) | білоруська |
| цюга́каць «тюкати» | білоруська |
| tiuj-ha (вигук для відлякування вовків) | польська |
| тю (вигук для цькування собаками) | російська |
| тю́кать «цькувати» | російська |
атю́ (вигук цькування)
очевидно, результат злиття підсилювальної частки а1 і вигуку тю (див.);
бр. ацю́ «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ацю́ «тс.» | білоруська |
| тю | ? |
гутю́ (вигук, яким цькують вовка)
можливо, повʼязане з р. ату́ (вигук, яким цькують зайця);
зустрічається також із зворотним порядком складів тюгу́ (пор.);
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тю
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ату́ (вигук, яким цькують зайця) | російська |
| тюгу́ (пор.). | ? |
натю́ (вигук для підкликання собаки)
результат злиття частки на і викука тю (крик на собаку);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на (крик на собаку) | ? |
| тю (крик на собаку) | ? |
туй «тю (крик на звіра; вигук, яким нацьковують собак)» (виг.)
не зовсім ясне;
можливо, афективне складне утворення, що виникло на основі словосполучення ату його, вживаного для цькування звіра;
може бути пов’язане і з тю, [тюй] «тс.»;
бр. [туй] «тримай його» ЛексПол, [туй-га́] (викрик, яким відганяють вовків);
Фонетичні та словотвірні варіанти
туй-туй
«тс.»
ту́йкання
«крик туй-туй»
ту́йкати
«кричати на вовка або собак туй»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| туй «тримай його» | білоруська |
| туй-га́ (викрик, яким відганяють вовків) | білоруська |
| ату його | українська |
| тю | українська |
| тюй «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України