ТЬМЯНУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

тьма

псл. tьma;
споріднене з лит. témti «темнішати», лтс. timt «тс.», tima «темнота», дінд. támaḥ «морок», ав. tǝmah- «тс.», перс. täm «хвороба очей, більмо», ірл. temel «темнота», лат. tenebrae (мн.) «морок», temere «всліпу, без причини», temero «кидаю тінь», двн. dēmar «темнота, морок; сутінки», dinstar «похмурий», нвн. Dämmerung «сутінки; морок; світанок»;
р. тьма, бр. цьма, др. тьма, п. ćma, ч. слц. tma, вл. ćma, нл. śma, полаб. tåma, болг. тъма, тма, схв. та́ма, tmа̏, слн. temá, [tmà], стсл. тьма;
Фонетичні та словотвірні варіанти

затьми́ти
затьмі́ння «затемнення»
зацьма́ти «затемняти»п.)
пітьма́
потьмяні́лий
тма «тьма»
тма́стий «темного кольору»
тми́ти «затемнювати; робити темним»
тмя́ний «затемнений, матовий; сумний, нудний»
тьма́ва «сутінки»
тьма́вий
тьма́ний «тьмяний; хворобливий, блідий»
тьма́нний «тьмяний»
тьми́стий «похмурий»
тьми́ти
тьми́тися
тьмі́ти «ставати темним, похмурим, туманним»
тьмя́ний «неяскравий; [сумний Нед; хворобливий, блідий]»
тьмяні́ти
тьмяні́шати
тьмянува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tǝmah- «тс.» авестійська
цьма білоруська
тъма болгарська
тма болгарська
ćma верхньолужицька
dēmar «темнота, морок; сутінки» давньоверхньонімецька
dinstar «похмурий» давньоверхньонімецька
támaḥ «морок» давньоіндійська
тьма давньоруська
temel «темнота» ірландська
tenebrae «морок» (мн.) латинська
temere «всліпу, без причини» латинська
temero «кидаю тінь» латинська
timt «тс.» латиська
tima «темнота» латиська
témti «темнішати» литовська
śma нижньолужицька
Dämmerung «сутінки; морок; світанок» нововерхньонімецька
täm «хвороба очей, більмо» перська
tåma полабська
ćma польська
tьma праслов’янська
тьма російська
та́ма сербохорватська
tmа̏ сербохорватська
tma словацька
temà словенська
tmà словенська
тьма старослов’янська
tma чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України