ТЩЕТА — ЕТИМОЛОГІЯ
тщий «тверезий, пустий, непотрібний, марнославний»
псл. tъščь «пустий, порожній»;
споріднене з лит. tùščias «пустий, безплідний, марний», tuštėˊti «порожніти», лтс. tukšs «пустий, марний, бідний», лат. tesqua (мн.) «пустелі, степи», ав. taoš- (‹ *tousei̯ō-) «пустий, бути пустим», дінд. tuccháḥ (tucchyáḥ) «пустий, безповітряний»;
іє. *tus-sk ̑о- (*tus-sk ̑i̯o-) «порожній» від *teus- «опорожняти»;
р. [тщий] «пустий, порожній», [тще] «даремно, марно», тщета́ «безплідність, марність», тще́тный «даремний, марний», др. тъщий «порожній, пустий, даремний», п. czczy «пустий, безплідний, даремний», ст. tszczy, ч. ст. tští «тс.», схв. та̏шт «марний, пустий, нікчемний», слн. tèšč «голодний; (заст.) пустий, безплідний», стсл. тъшть «порожній, пустий, безплідний, марний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тще
«не ївши, натощак»
(у виразі на тще (серце)
тще
«даремно, марно»
(присл.)
тще́тний
«пустий, непотрібний, даремний, марний»
тщея́
«пуста, безплідна гречка»
тщо
«тс.»
(у виразі [на тщо (серце)] )
тщо
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
taoš- «пустий, бути пустим» (‹ *tousei̯ō-) | авестійська |
*tousei̯ō- | авестійська |
tuccháḥ «пустий, безповітряний» (tucchyáḥ) | давньоіндійська |
tucchyáḥ | давньоіндійська |
тъщий «порожній, пустий, даремний» | давньоруська |
*tus-sk ̑о- «порожній» (*tus-sk῀i̯o-) | індоєвропейська |
*teus- «опорожняти» | індоєвропейська |
*tus-sk ̑i̯o- | індоєвропейська |
tesqua «пустелі, степи» (мн.) | латинська |
tukšs «пустий, марний, бідний» | латиська |
tùščias «пустий, безплідний, марний» | литовська |
tuštėˊti «порожніти» | литовська |
czczy «пустий, безплідний, даремний» | польська |
tszczy (ст.) | польська |
tъščь «пустий, порожній» | праслов’янська |
тщий «пустий, порожній» | російська |
тще «даремно, марно» | російська |
тщета́ «безплідність, марність» | російська |
тще́тный «даремний, марний» | російська |
та̏шт «марний, пустий, нікчемний» | сербохорватська |
tèšč «голодний; (заст.) пустий, безплідний» | словенська |
тъшть «порожній, пустий, безплідний, марний» | старослов’янська |
tští «тс.» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України