ТУШУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
туш «фарба для креслення та малювання»
запозичення з німецької мови;
н. Túsche утворено від tuschen «тушувати», що походить від фр. toucher «торкатися», яке зводиться до нар.-лат. toccāre «бити в дзвін»;
р. тушь, бр. болг. м. туш, п. tusz, ч. слц. tuš, вл. tuša, схв. ту̀ш, слн. túš;
Фонетичні та словотвірні варіанти
туши́ст
тушува́льний
тушува́льник
тушува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
туш | білоруська |
туш | болгарська |
tuša | верхньолужицька |
туш | македонська |
toccāre «бити в дзвін» | народнолатинська |
Túsche «тушувати» | німецька |
tuschen | німецька |
tusz | польська |
тушь | російська |
ту̀ш | сербохорватська |
tuš | словацька |
túš | словенська |
toucher «торкатися» | французька |
tuš | чеська |
тушува́тися «поводитися так, щоб бути непомітним; знічуватися»
очевидно, результат метафоризації тушува́тися (р. тушеваться), пасивної форми дієслова тушува́ти «накладати тіні на малюнку, фотографії», похідного від туш «фарба»;
р. тушева́ться «тс.; соромитися, бентежитися», бр. тушава́цца «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тушава́цца «тс.» | білоруська |
тушева́ться «тс.; соромитися, бентежитися» | російська |
тушува́тися (р. тушеваться) | українська |
тушува́ти «накладати тіні на малюнку, фотографії» | українська |
туш «фарба» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України