ТУШКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ту́ша́ «оббіловане й випатране тіло забитої тварини; велике, гладке тіло людини; [м’ясо; товщина, повнота; надута, пихата людина Нед]»
єдиної етимології не має;
пов’язується з тук, ти́ти (Преобр. Вып. последний 24; Горяев 381; Brückner 585, 587);
припускається зв’язок з р. ту́хнуть (Jakobson IJSLP 1/2, 273);
висловлюється гіпотеза про зв’язок з то́щий від іє. *teus- «пустий, порожній» (Черных II 274);
зіставляється також як запозичення з тат. башк. тΥш «груди; грудинка», уйг. тѳш, каз. тѳс, узб. тўш, аз. туркм. дѳш «тс.», тур. döş «бік; передня частина туші» (Шипова 338; Дмитриев 547–548);
р. бр. ту́ша, п. tusza «тіло людини; повнота», слц. [tuše] «туша»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
туш
«задок барана; тіло людини, крім голови О; тулуб ВеУг; тіло без голови, рук і ніг ВеНЗн»
(жін. р.)
туши́ть
«загодовувати на сало (про свиней), робити гладким»
ту́шка
«тіло забитої тварини невеликого розміру»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дѳш «тс.» | азербайджанська |
| тΥш «груди; грудинка» | башкирська |
| ту́ша | білоруська |
| *teus- «пустий, порожній» | індоєвропейська |
| тѳс | казахська |
| tusza «тіло людини; повнота» | польська |
| ту́хнуть | російська |
| то́щий | російська |
| ту́ша | російська |
| tuše «туша» | словацька |
| тΥш «груди; грудинка» | татарська |
| döş «бік; передня частина туші» | турецька |
| дѳш «тс.» | туркменська |
| тўш | узбецька |
| тѳш | уйгурська |
| тук | українська |
| ти́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України