ТУЧНА — ЕТИМОЛОГІЯ

оливни́к «заяча капуста, Sedum telephium L.» (бот.)

похідне утворення від оли́ва;
пор. [масне зілля Mak, масляне зілля Mak, тучне́ зі́лє ВеНЗн], р. [воронье сало, воронье масло], слц. masna bylina, схв. тусти боб, туша, тушти боб, тушћ «тс.»;
назва зумовлена тим, що рослина належить до родини товстолистих, у клітинах яких збирається багато води;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
воронье сало російська
воронье російська
масло російська
тусти боб сербохорватська
masna словацька
оли́ва ?
масне зілля Mak ?
масляне зілля Mak ?
тучне́ ?
зі́лє ?
ВеНЗн ?
туша ?
тушти ?
боб ?
тушћ «тс.» ?

тук «жир, сало; перегній; мінеральні добрива; [родючість, достаток; жир зі смаженого сала; бараняче сало, лій Л]»

псл. tukъ «жир», похідне від tyti «гладшати, набухати»;
споріднене з лит. táukas «шматок сала; живіт», лтс. tàuks «жирний, вгодований», прус. taukis «сало», дісл. þjó «стегно», дангл. ðeоh «тс.», двн. dioh «жир»;
іє. *tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути»;
р. тук «жир», бр. тук «розтоплений жир», др. тукъ «жир, сало», п. ч. слц. вл. нл. tuk, болг. м. тук, схв. [ту̏к, ту̑к] «тс.», слн. [túčа] «жир», стсл. тоучьнъ «гладкий, жирний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тик
ток «жир зі смаженого сала; лій»
туков'ять «гладка опасиста людина»
тукови́тий «жирний»
ту́чи́ти «робити гладким, відгодовувати СУМ, Нед; [плекати, пестити О]»
ту́читися «робитися гладким, жирним»
ту́чни́й
тучня́к «мінеральні добрива»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тук «розтоплений жир» білоруська
тук болгарська
tuk верхньолужицька
ðeоh «тс.» давньоанглійська
dioh «жир» давньоверхньонімецька
þjó «стегно» давньоісландська
тукъ «жир, сало» давньоруська
*tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути» індоєвропейська
tàuks «жирний, вгодований» латиська
táukas «шматок сала; живіт» литовська
тук македонська
tuk нижньолужицька
tuk польська
tukъ «жир» праслов’янська
tyti «гладшати, набухати» праслов’янська
taukis «сало» прусська
тук «жир» російська
ту̏к сербохорватська
ту̑к «тс.» сербохорватська
tuk словацька
túčа «жир» словенська
тоучьнъ «гладкий, жирний» старослов’янська
tuk чеська

ту́ча «густа темна хмара; велика кількість; [громовиця з дощем, злива з градом Корз; дуже великий дощ, злива Мо; буря з громом або з градом; злива з вихором; вітри, буря зі снігом; градобій О; збільшення води в річці від дощу, який пройшов вище по течії Ме]»

споріднене з лит. tánkus «густий», вірм. t‘аnjr «густий», ав. taxma- «міцний, сильний», ірл. técht «загуслий», дісл. þettr «густий», гот. þeiƕô «грім» (*þeŋhwōn-), свн. dīchte (нвн. dicht) «густий», двн. gidīhan (нвн. gedeihen) «рости, досягати успіхів, процвітати», гот. þeihan «тс.», дінд. tanákti «стягує, примушує загуснути»;
псл. tǫča «грозова, дощова хмара»;
р. ту́ча «хмара», др. туча «хмара, гроза, дощ, велика кількість», п. tęcza «райдуга», вл. tučatka, tučel, нл. tyca, tuca «тс.», схв. ту̏ча «град», слн. tóča «тс.», стсл. тѫча «злива»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зату́читися «вкритися хмарами»
ту́чейка «буря, злива»
тучни́й «великий, але короткочасний, з грозою» (про дощ)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
taxma- «міцний, сильний» авестійська
tučatka верхньолужицька
tučel верхньолужицька
t'аnjr «густий» вірменська
þeiƕô «грім» (*þeŋhwōn-) готська
þeihan «тс.» готська
*þeŋhwōn- готська
gidīhan «рости, досягати успіхів, процвітати» (нвн. gedeihen) давньоверхньонімецька
tanákti «стягує, примушує загуснути» давньоіндійська
þettr «густий» давньоісландська
туча «хмара, гроза, дощ, велика кількість» давньоруська
técht «загуслий» ірландська
tánkus «густий» литовська
tyca «тс.» нижньолужицька
tuca «тс.» нижньолужицька
dicht нововерхньонімецька
gedeihen нововерхньонімецька
tęcza «райдуга» польська
tǫča «грозова, дощова хмара» праслов’янська
ту́ча «хмара» російська
ту̏ча «град» сербохорватська
tóča «тс.» словенська
тѫча «злива» старослов’янська
dīchte «густий» (нвн. dicht) ?

тучник «очиток карпатський, Sedum carpaticum Reuss» (бот.)

похідне утворення від ту́чний «жирний»;
назва зумовлена тим, що очитки мають товсті, соковиті листки, в тканині яких збирається багато води;
пор. ще укр. [масне зілля, масляне зілля] Mak, р. [воронье сало, воронье масло], п. [wronie masło], ч. [vranie sadlo, tučný mužík, masná bylina], схв. [тусти боб, тушти боб], що стосуються різних видів очитка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тучне зіллє «очиток великий, заяча капуста велика, Sedum maximum (L.) Suter.; вид очитка, Sedum telephium L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wronie masło польська
воронье сало російська
воронье масло російська
тусти боб сербохорватська
тушти боб сербохорватська
ту́чний «жирний» українська
масне зілля українська
масляне зілля українська
vranie sadlo чеська
tučný mužík чеська
masná bylina чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України