ТУФОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
туф «пориста гірська порода»
можливо, через посередництво німецької мови (н. Tuff) запозичено з італійської;
іт. tufo «тс.» походить від лат. tōfur (tōphus), tūfus, для якого припускається осксько-умбрське походження;
р. бр. болг. туф, п. ч. слц. tuf, схв. ту̏ф, [tȕ, tȗp], слн. túf, [tòf];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ту́фи
«осадочні породи різного походження»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| туф | білоруська |
| туф | болгарська |
| tufo «тс.» | італійська |
| tōfur (tōphus) | латинська |
| tūfus | латинська |
| tōphus | латинська |
| Tuff | німецька |
| tuf | польська |
| туф | російська |
| ту̏ф | сербохорватська |
| tȕ | сербохорватська |
| tȗp | сербохорватська |
| tuf | словацька |
| túf | словенська |
| tòf | словенська |
| tuf | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України