ТУФЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ту́фля (мн. ту́флі)(вид взуття)
очевидно, запозичення з російської мови;
р. ту́фля (жін. р.), ту́фель (чол. р.), зафіксоване на початку 18 ст., походить від гол. tóffel «домашня туфля» або від снн. tuffele, нн. tuffel «черевик, туфля» з давнішого снн. pantuffel, джерелом яких є іт. pantofola «домашня туфля» (звідки також фр. pantoufle і нвн. Pantóffel);
бр. ту́фель, [ту́хлі] (мн.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ту́фелька
«зменш. до ту́фля; (зоол.) одноклітинна тварина класу інфузорій, Paramecium»
ту́фельний
ту́холь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ту́фель | білоруська |
| ту́хлі (мн.) | білоруська |
| tóffel «домашня туфля» | голландська |
| pantofola «домашня туфля» (звідки також фр. pantoufle і нвн. Pantóffel) | італійська |
| tuffel «черевик, туфля» | нижньонімецька |
| Pantóffel | нововерхньонімецька |
| ту́фля (жін. р.) | російська |
| ту́фель (чол. р.) | російська |
| tuffele | середньонижньонімецька |
| pantuffel | середньонижньонімецька |
| pantoufle | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України